Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel, журналісти якого побували в зоні відчуження.
Українські військові створюють у зоні відчуження багаторівневу систему оборони. Уздовж доріг через кожні кілька кілометрів працюють контрольно-пропускні пункти, а на перехрестях зводять земляні укріплення.
Будівельна техніка риє траншеї та котловани у піщаному ґрунті. Вийняту землю використовують для насипів, під якими облаштовують укриття й оборонні галереї.
Для зміцнення стін і перекриттів військові використовують деревину з місцевих соснових лісів. Частина позицій прихована під землею та має захищати особовий склад від артилерійських ударів і безпілотників.
Вздовж доріг також встановлюють високі металеві опори з натягнутими між ними пластиковими сітками. Вони мають зупиняти або збивати з курсу FPV-дрони, які летять на невеликій висоті.
Подібні захисні коридори вже використовують у прифронтових районах Донеччини. Сітки не гарантують повного захисту, однак ускладнюють роботу операторів дронів і зменшують кількість доступних напрямків для атаки.
Чому саме Чорнобиль залишається небезпечним напрямком
Чорнобильська зона безпосередньо прилягає до Білорусі. Від промислового майданчика атомної станції до кордону – близько 15 кілометрів, тому окремі об’єкти можуть опинитися в зоні досяжності FPV-дронів.
Через зону проходять дороги, якими російські війська вже наступали на Київ у лютому 2022 року. Лісиста, малонаселена та закрита для цивільних територія дозволяла окупантам приховано переміщувати техніку й використовувати ЧАЕС як військову базу.
Тепер завдання української оборони – не допустити повторного швидкого прориву. Укріплення створюють не лише біля самої станції, а по всій північній ділянці кордону.
Україна продовжує обладнувати 1084-кілометровий кордон із Білоруссю протитанковими ровами, колючим дротом, мінними полями, бетонними загородженнями та антидроновими сітками, повідомляє Associated Press.
Чи є загроза нового наступу з БілорусіБудівництво укріплень не означає, що Росія вже підготувала повторний наступ через Чорнобиль. Українські посадовці наразі не фіксують у Білорусі російського угруповання, достатнього для великої наземної операції.
Der Spiegel також не наводить даних про концентрацію військ або техніки поблизу зони відчуження.
Йдеться про превентивну підготовку до сценарію, який Росія вже реалізувала у 2022 році.
Небезпека зберігається через тісну військову співпрацю Москви та Мінська. Білорусь надала Росії територію, аеродроми та інфраструктуру для вторгнення, хоча її армія офіційно не вступала у війну.
У 2026 році Україна також заявляла про використання Росією ретрансляторів у Білорусі для збільшення дальності польоту ударних безпілотників. Через сприяння російській агресії Київ запровадив санкції проти Олександра Лукашенка та низки білоруських підприємств.
Як росіяни захопили ЧАЕС у 2022 роціРосійські війська увійшли до Чорнобильської зони з території Білорусі 24 лютого 2022 року – у перший день повномасштабного вторгнення. Того ж дня вони захопили промисловий майданчик ЧАЕС.
За даними адміністрації станції, окупанти розмістили на території військовослужбовців і техніку, перетворивши ядерний об’єкт на одну з баз для наступу на Київ.
Персонал станції тривалий час працював без нормальної ротації. Було порушено постачання обладнання, зник дистанційний зв’язок із частиною систем радіаційного контролю,
а через бойові дії виникали перебої з електропостачанням.
Російські підрозділи залишили майданчик ЧАЕС 31 березня. Офіційною датою деокупації вважається 3 квітня 2022 року, коли українські військові відновили контроль над ділянкою кордону з Білоруссю.
МАГАТЕ підтверджувало, що російська окупація тривала з 24 лютого до 31 березня та спричинила серйозні проблеми для безпечної роботи об’єкта.
Що сталося з конфайнментом ЧАЕСОкремою загрозою залишається стан Нового безпечного конфайнмента – сталевої арки над зруйнованим четвертим енергоблоком. Споруду створили для ізоляції радіоактивних матеріалів і поступового демонтажу нестабільних конструкцій старого “Укриття”.
У ніч проти 14 лютого 2025 року російський ударний дрон влучив у конфайнмент на висоті близько 87 метрів. Вибух пошкодив зовнішню та внутрішню оболонки, а також обладнання системи основних кранів.
Після влучання всередині конструкції виникла тривала пожежа. Вона суттєво пошкодила герметизувальну мембрану, яка мала перешкоджати виходу радіоактивних речовин та потраплянню опадів під арку.
Місія МАГАТЕ підтвердила,
що конфайнмент перестав повністю виконувати передбачену проєктом функцію герметичного бар’єра. Також стало неможливо належним чином регулювати повітряні потоки та підтримувати необхідний тиск усередині споруди.
Яка зараз ситуація з радіацієюПошкодження конфайнмента не спричинило небезпечного викиду радіації. Станом на квітень 2026 року показники гамма-випромінювання на промисловому майданчику ЧАЕС залишалися в межах контрольних рівнів.
На станції повідомляли, що критичних пошкоджень несучих конструкцій не виявили. Арка втратила повну герметичність, але продовжує частково ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.
Ризик неконтрольованого виходу радіоактивних речовин оцінювали як мінімальний за умови нормальної роботи систем і відсутності нових ударів або природних катаклізмів.
Україна, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також французькі компанії Bouygues і Vinci готують відновлення конфайнмента. У квітні 2026 року ЧАЕС та ЄБРР підписали грантову угоду для проведення ремонтних робіт.
Через пошкодження арки демонтаж нестабільних конструкцій старого “Укриття” довелося відкласти на невизначений термін. Тому повторна атака або наземне вторгнення створювали б ризики не лише для військових, а й для міжнародної ядерної безпеки.
