Росія вже здатна одночасно запустити по Україні залп із 77 балістичних ракет а в перспективі Москва має намір збільшити цю кількість до 200 ракет за одну атаку Про таку загрозу заявив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», в інтерв’ю Associated Press. За його словами, саме масовані балістичні удари залишаються одним із найнебезпечніших сценаріїв для української системи протиповітряної оборони.
Бровді наголосив, що навіть часткове виконання російських планів означатиме різке зростання навантаження на українську ППО. Якщо Росія зможе одночасно застосовувати хоча б половину від заявлених 200 балістичних ракет, це означатиме близько сотні високошвидкісних цілей під час одного масованого удару. За словами командувача, практично всі вони будуть спрямовані проти України.
Ситуацію ускладнює нестача ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot Саме Patriot залишається головним засобом, який Україна має для перехоплення значної частини російських балістичних ракет. Associated Press зазначає,
що дефіцит таких перехоплювачів уже впливає на можливості України під час великих комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує балістику, крилаті ракети та сотні ударних безпілотників.
Проблема стала особливо помітною протягом останніх місяців. Під час одного з великих ударів наприкінці липня Росія застосувала понад 70 ракет, значна частина яких була балістичною, а також більше 280 ударних дронів. Тоді українська влада знову звернула увагу партнерів на критичну потребу в додаткових системах Patriot та ракетах до них.
Бровді фактично пов’язує зростання російської ракетної загрози з необхідністю посилення українських далекобійних ударів. На його думку, одного лише перехоплення ракет у повітрі недостатньо. Значно ефективнішим способом зменшення потенційного залпу є систематичне ураження підприємств, які виробляють ракети, комплектуючі, двигуни, електроніку та інші елементи російського ракетного озброєння.
Саме тому Україна дедалі активніше атакує військово-промислові підприємства, склади, логістичні об’єкти та іншу інфраструктуру на території Росії. За логікою командувача Сил безпілотних систем,
завдання полягає не лише в знищенні вже виготовленої зброї, а й у порушенні самого виробничого циклу — від комплектуючих до доставки готових ракет у бойові частини.
Нове попередження «Мадяра» збігається з даними української воєнної розвідки про прискорення роботи російського військово-промислового комплексу. Раніше заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький повідомив, що за основними типами ракет Росія виконує місячні виробничі плани приблизно на 110–120% а за окремими позиціями перевиконання є ще більшим.
Зокрема, у липні план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 був виконаний приблизно на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — удвічі вище запланованого показника. За словами Скібіцького, на липень росіяни планували виготовити 72 ракети Х-101, але фактично випустили 87. План із «Калібрів» становив 26 одиниць, тоді як виробництво сягнуло 29 ракет.
Показовою стала й інтенсивність використання балістики. За даними української розвідки, у липні Росія запустила 198 балістичних та гіперзвукових ракет включаючи ракети комплексу «Іскандер-М», перероблені ракети С-400 і «Циркони».
Це стало найвищим місячним показником у 2026 році.
Такі дані пояснюють, чому цифра у 77 ракет одночасного залпу не виглядає відірваною від реальної тенденції. Росія вже поступово збільшує кількість балістичних ракет у складі комбінованих атак. ISW раніше звертав увагу, що російські війська дедалі частіше формують ударні пакети з підвищеною часткою балістики саме через складність її перехоплення українською ППО.
Окремим фактором є виробництво ракет «Іскандер». Відкриті українські оцінки вказували, що Росія здатна щомісяця випускати десятки таких ракет, паралельно використовуючи для ударів по наземних цілях інші системи. Це дозволяє Москві відновлювати значну частину запасів між великими атаками та поступово збільшувати щільність залпів.
Втім, заява про майбутні 200 ракет потребує важливого уточнення. Бровді говорить про російські плани та потенційну можливість, а не про те, що РФ уже сьогодні здатна одночасно застосувати дві сотні балістичних ракет. Підтверджена ним поточна оцінка становить 77 ракет у залпі. Збільшення до 200 — це прогнозована або запланована російською стороною спроможність,
строки досягнення якої публічно не називалися.
Крім того, для такого масованого застосування недостатньо просто накопичити ракети. Росії потрібні пускові установки, підготовлені позиції, логістичне забезпечення, розвіддані щодо цілей і здатність синхронізувати удари з різних районів. Тому реальна кількість ракет у конкретній атаці залежатиме не лише від запасів, а й від кількості готових до застосування носіїв.
На цьому тлі Бровді закликає партнерів України швидше фінансувати українські безпілотні програми. В тому самому інтерв’ю Associated Press він заявив, що його сили зараз забезпечені ресурсами лише приблизно на 14% від потреб необхідних для повномасштабної кампанії проти російської військової інфраструктури в окупованому Криму. За його словами, проблема полягає не стільки у виробничих можливостях українських компаній, скільки у швидкості надходження фінансування.
Бровді також повідомив, що протягом останніх місяців українські сили уразили понад 300 елементів російської протиповітряної оборони в Криму — від зенітних комплексів і радарів до засобів радіоелектронної боротьби.
Це, за його словами, створює «вікно» для подальших атак українських дронів на військові об’єкти півострова. AP зазначає, що не могла незалежно перевірити всі наведені ним цифри.
У підсумку загроза масованих балістичних ударів дедалі більше перетворюється на одну з центральних проблем української оборони. Росія одночасно збільшує виробництво ракет, намагається накопичувати їх і вдосконалює тактику комбінованих атак, тоді як Україна залежить від обмеженої кількості систем Patriot і запасів перехоплювачів.
Саме тому теза Бровді про можливий залп у 200 ракет є не прогнозом конкретної найближчої атаки, а попередженням про напрямок, у якому Росія намагається розвивати свої ударні можливості. Якщо цей план бодай частково буде реалізовано, українська ППО зіткнеться з навантаженням іншого масштабу — і тоді вирішальне значення матимуть не лише додаткові Patriot, а й здатність України знищувати російські ракети ще до того, як вони потрапляють на пускові позиції.
