Червень 2026 року забрав життя щонайменше 293 цивільних і поранив 1 990 людей по всій Україні. Кількість цивільних жертв в Україні за місяць зросла до найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення — про це свідчить звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU). Загальна кількість постраждалих цивільних сягнула 2 283 особи, серед них 123 дитини.
Зростання цивільних жертв протягом першого півріччяЗа перші шість місяців 2026 року кількість цивільних жертв виявилася на 37 відсотків вищою, ніж за той самий період 2025-го, і більш ніж удвічі перевищила показник 2024 року. Ескалацію спричиняють далекобійні ракети та дрони, які влучають у густонаселені райони, а також безперервні атаки коротких дронів поблизу лінії фронту. Шкода цивільним від далекобійної зброї — ракет і безпілотників — з січня по червень зросла на 60 відсотків проти того самого періоду минулого року.
Читайте також:
Війна крізь об’єктив та чому світ має бачити болючу правду Удари по містахГустонаселені міські центри зазнали масованих атак, які пошкодили житлові будинки, школи,
лікарні та об’єкти культурної спадщини. Київ, розташований далеко від лінії фронту, упродовж місяця пережив кілька великих ракетних ударів Збройних сил РФ. Пошкоджень зазнали багатоповерхові житлові будинки, школи й лікарні, серед мешканців зафіксували загиблих і поранених. Найбільше цивільних постраждало в Києві, а також у Запоріжжі, Херсоні та Дніпрі, що підтвердила HRMMU.
15 червня удари по Києву пошкодили оселі, навчальні заклади та інші цивільні об’єкти, серед них — Києво-Печерську лавру, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. ВООЗ повідомила про пошкодження шести лікарень у столиці, що позначилося на наданні базових медичних послуг. Того ж дня в Харкові загинули шестеро й дістали поранення семеро рятувальників, які працювали на місці попереднього удару. У Запоріжжі мешканці потерпали від частіших атак на громадський транспорт. У Сумській області, що межує з РФ, удар по місту Шостка зруйнував залізничну станцію та ускладнив від’їзд людей у безпечніші місця.
Життя під прицілом дронівПоблизу лінії фронту розширене застосування коротких дронів і керованих авіабомб змінило умови життя цивільних та роботу гуманітарників.
Повсякденні справи стали небезпечними. Мешканці описували відчуття, ніби на них полюють дрони, щойно вони виходять по продукти, працюють у полі чи намагаються дістатися безпеки. Під ударом опинилися й гуманітарні працівники, передусім у прифронтових регіонах. 24 червня в Херсонській області під час роботи загинули двоє співробітників Norwegian People’s Aid, ще кількох поранило.
Читайте також:
Отримати виплату за житло ще не означає повернутися в безпечний дім Атаки на медицину та інфраструктуруСистема охорони здоров’я зазнала 106 атак за місяць. Під сталим обстрілом опинилися енергетичні та водопостачальні мережі, через що сотні тисяч прифронтових мешканців втратили доступ до безпечної води. За даними Кластеру з питань водопостачання, санітарії та гігієни, 120 тисяч людей у Донецькій області перебувають під безпосередньою загрозою втратити доступ до питної води, а ризик спалахів хвороб, що передаються через воду, зростає. У Дніпропетровській області збої з водопостачанням прискорили переселення у Васильківській громаді після удару авіабомбою по енергооб’єкту в червні.
Атаки на енергетичну інфраструктуру тривали: у червні зафіксували 274 удари проти 102 роком раніше.
Мільйони переселенцівЗ січня по червень домівки залишили 132 тисячі людей. Внутрішньо переміщеними залишаються близько 3,9 мільйона осіб — приблизно 12 відсотків населення України, свідчать дані МОМ. Майже 70 відсотків із них живуть поза домом понад два роки. Тривале переміщення змусило 87 відсотків таких домогосподарств вдаватися до вимушених рішень: витрачати заощадження, скорочувати комунальні витрати, менше платити за лікування, переїжджати в гірше житло чи накопичувати борги за оренду.
Підготовка до зимиМинула зима з суворою погодою та тривалими відключеннями світла й тепла боляче вдарила по вразливих переселенських родинах, і цьогоріч вони знову потребуватимуть допомоги. Потреби напередодні холодів лишаються гострими через нашарування економічних труднощів, переміщення та руйнувань житла й критичної інфраструктури. За оцінкою Данської ради у справах біженців, майже 60 відсотків родин не здатні оплатити паливо та комунальні послуги без зовнішньої підтримки; найвразливішими названо літніх людей, переселенців і безробітних. План зимового реагування на 2026–2027 роки передбачає 357,4 мільйона доларів США для охоплення 2,1 мільйона людей і спирається на пріоритети Плану гуманітарних потреб і реагування на 2026 рік.
Читайте також:
Втричі більше жертв серед цивільних в Україні за перше півріччя 2026 року The post Червень 2026 приніс найбільше цивільних жертв в Україні від початку вторгнення appeared first on Humanitarian Media Hub.
