Серія ударів українських безпілотників по російських НПЗ спровокувала масштабну кризу на ринку авіаційного пального в Росії. На тлі дефіциту проблеми наростають як у військовій, так і в цивільній авіації. Щоб утримати галузь на плаву, Москва готова знижувати вимоги до якості та шукати сумнівні рішення для імпортозаміщення. Детальніше розповідає FREEДOM.
Через дефіцит авіаційного пального російська влада готова піти на зниження вимог до його якості. Мінтранс країни пропонує дозволити використання гасу з температурою замерзання до —50 градусів замість нинішніх —60. Пальне з такими характеристиками не можна використовувати в регіонах із холодним кліматом, наприклад у Якутії, Чукотському автономному окрузі, Башкортостані, Татарстані та Чуваській Республіці. Воно також непридатне для військової техніки. Але й це ще не все. Мінтранс РФ пропонує використовувати у виробництві важку нафту, а імпортні протизносні присадки замінити вітчизняними аналогами.
"На висоті польоту температура за бортом часто нижча за –50 °C. Якщо пальне почне кристалізуватися, частинки можуть заблокувати паливну систему та перекрити подачу до двигуна.
В автомобіля це означає зупинку на узбіччі. У літака — відмову двигуна в повітрі. Російські чиновники фактично пропонують заощадити на характеристиках продукту, безпосередньо пов'язаного з безпекою польотів. Нові присадки та компоненти ще належить випробувати. Вони також здатні пришвидшити зношування деталей", — зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
Крім того, Росія так і не змогла створити вітчизняну заміну американським дисплеям, які використовуються у військовій техніці. Зокрема, у кабінах бойових літаків і вертольотів, а також системах управління на підводних човнах. Петербурзька компанія "Авіаційна та морська електроніка" мала розробити такі модулі ще до листопада 2019 року, але роботу досі не завершила. Прострочення вже перевищило шість із половиною років. І тепер у Росавіації з'ясовують, хто сплачуватиме неустойку.
"Створення вітчизняних аналогів мало знизити залежність від імпортної електроніки. Але уряд визнав, що не зможе реалізувати частину амбітних проєктів у сфері імпортозаміщення радіоелектроніки, і знизив цільовий показник використання російської продукції в держпроєктах.
Тепер до 2030 року частка вітчизняної електроніки має становити 58,7% замість запланованих раніше 80%", — пише The Moscow Times.
Що стосується російської військової авіації та ППО, то там проблеми наростають у геометричній прогресії. Так, у ніч проти 15 серпня українські дрони атакували ракетно-космічний центр "Прогрес" у Самарі та військовий аеродром "Саваслейка" в Нижньогородській області. А 2 серпня палав аеродром "Енгельс" у Саратовській області. За даними Генштабу Збройних сил України, лише в липні ЗСУ знищили 68 комплексів протиповітряної оборони Росії. І найближчими місяцями таких ударів буде ще більше.
"Вже наприкінці цього року очікується поява в України засобів із середньою дальністю до 800 км. Фактично йдеться про балістичні ракети, які дадуть змогу в десятки разів швидше здійснювати атаки по відповідних російських об'єктах. Як наслідок, у них не буде достатньо часу для підготовки. І якщо ми говоримо про блискавичні удари, це допоможе взяти під контроль російські авіаційні бази — у них не буде часу ні передислокувати літаки, ні сховати ті самі комплекси протиповітряної оборони",
— зазначив авіаційний експерт, член громадської ради при Державіаслужбі України Богдан Долінце.
У цивільній авіації криза охопила всю галузь. У першому півріччі 2026 року пасажиропотік у Росії скоротився приблизно на 1,5 млн осіб. Щоб урятувати ситуацію, кілька авіакомпаній об'єднують в один холдинг. Оскільки, наприклад, у перевізника Red Wings літати може лише один "Боїнг". Водночас квитки дорожчають щомісяця. А вимоги до безпеки постійно знижуються. Створення нового холдингу не усуне проблем у цій сфері, стверджують у Службі зовнішньої розвідки України. Адже реорганізація не поверне до Росії західні комплектувальні, не прискорить випуск нових літаків і не зупинить відтік кадрів.
https://www.youtube.com/watch?v=ilf2Qb0Twzk
Читайте також Росія хоче пом'якшити вимоги до авіапального, ризикуючи безпекою польотів, — українська розвідка
