Російська армія готується до нової наступальної фази восени 2026 року. Основне навантаження, за оцінками експертів, припаде на Донецьку область, а також Покровський і Гуляйпільський напрямки. Одним із ключових завдань РФ залишається вихід до Слов’янська та Краматорська.
Для цього російські війська посилюють удари по українській логістиці. Зокрема, в липні окупанти активізували атаки в районі Краматорська, включно з ударами по мостах через Казенний Торець. Аналітики розглядають це як спробу послабити українське постачання перед можливим наступом.
На півдні Росія також перекидає резерви, зокрема підрозділи 58-ї та загальновійськової армій. Водночас українські контратаки ускладнюють реалізацію російських планів. Окремо експерти звертають увагу на Харківську та Сумську області. Російські військові продовжують спроби проникнення невеликими групами, однак підтверджених значних успіхів на цих напрямках останніми тижнями немає.
Чи можливий наступ на Київ і Чернігів? За оцінками української розвідки, наразі Росія не має достатньої кількості військ для масштабного наступу на Київ або Чернігів.
У прикордонних районах можливі диверсійно-рейдові дії, однак ознак формування ударного угруповання для повномасштабного наступу немає.
Білорусь при цьому залишається важливою тиловою базою РФ — там розміщуються навчальні табори та госпіталі, а також відбувається переміщення авіації. Не виключено, що Москва може демонструвати активність на північному напрямку, щоб змусити Україну перекидати туди резерви.
Ключовим фактором для можливого розширення фронту залишається мобілізація в Росії. За словами російських посадовців, у першій половині 2026 року контракт із Міноборони РФ нібито уклали близько 200 тисяч людей, ще 16 тисяч долучилися до добровольчих формувань.
Водночас експерти вважають, що без масштабного залучення додаткового людського ресурсу Росії буде складно суттєво посилити бойові дії. За оцінками західних медіа, Кремль може ухвалити рішення про нову хвилю мобілізації після завершення виборів до Держдуми.
Якщо такий набір розпочнеться восени, його вплив на ситуацію на фронті може стати помітним ближче до листопада–грудня. Таким чином, восени основні точки напруження очікуються на Донеччині, Покровському та Гуляйпільському напрямках.
На півночі зберігається ризик провокацій, однак прямий наступ на Київ чи Чернігів наразі оцінюється як малоймовірний без масштабної мобілізації в РФ.
Нагадаємо, на Донеччині українські позиції посилятьоновленими угрупованнями військ: їх командувачами стануть «Редіс» та Білецький.
