Відтоді, як у 2023 році російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, дно колишнього водосховища перетворилося на хащі очерету й чагарників — де Сили оборони ведуть із ними смертельну гру в «кішки-мишки».
Про це йдеться в репортажі американської газети The New York Times, опублікованому 27 серпня.
Солдати розповіли журналістам, що на дні Каховського водосховища виросли густі джунглі, де панує задушлива спека й кишать комарі — і де неможливо розгледіти ні ворога, ні побратима, який перебуває всього за 2−3 метри.
«Російські окупанти намагаються прокласти шлях до своєї головної мети — міста Запоріжжя, розташованого на північному березі колишнього Каховського водосховища. Українські солдати, як правило, влаштовують засідки, щоб перехопити їх», — пише видання.
За словами командира українського батальйону Братство Олексія Середюка, тепер, коли заплави колишнього Каховського водосховища висохли, а літнє листя забезпечує щільне укриття, «окупанти намагаються проникнути через басейн».
«Вони намагаються взяти під контроль усе водосховище. По-перше, щоб мати можливість діяти там.
По-друге, щоб вийти на протилежний берег», — сказав він.
Своєю чергою, командир української оперативної групи з позивним «Дивізія» порівняв операцію окупантів із «Стежкою Хо Ші Міна» часів війни США у В'єтнамі — тією, якою війська В'єтконгу переправляли зброю, припаси та бійців.
Читайте також:
Третя річниця підриву Каховської ГЕС: реальна кількість жертв досі невідома — Кулеба «У очереті все це нагадує війну старого зразка, як на початку повномасштабного вторгнення, — прямий контакт. Щойно зайдеш у смугу дерев — тобі кінець», — сказав журналістам командир українського взводу з позивним «Апач».
Як уточнили бійці Сил оборони, ефективність дронів для бойових операцій над густою рослинністю колишнього водосховища виявилася обмеженою.
«Бували випадки, коли ми три дні шукали одного з наших бійців, не кажучи вже про ворожих солдатів», — сказав Середюк. Тому БПЛА відіграють тут допоміжну роль — для доставки припасів і, іноді, для скидання вибухівки в певному районі, щоб загнати окупантів у засідку , повідомило видання.
Як пише NYT, було ліквідовано незліченну кількість російських окупантів — під час численних атак із метою встановлення контролю над селом Приморське та іншими населеними пунктами на південь від Запоріжжя.
При цьому, як повідомив український командир із позивним «Стоїк», тіла вбитих росіян так і залишаються лежати на землі.
Навесні та влітку Україні загалом вдалося стримати російські наступи, але Київ уже готується до нових атак на тлі повідомлень про те, що Росія готується призвати до сотень тисяч новобранців у межах нової мобілізації.
Пан Середюк і його побратим — ветерани численних боїв на території України. Пан Середюк зазначив, що останніми місяцями їм доводилося стикатися з окремими дуже досвідченими бійцями російських військ.
Як розповів офіцер із позивним «Чорний» — начальник відділу планування батальйону Братство — загалом якість солдатів-окупантів знизилася. Наразі більшість із них на Запорізькому напрямку — це недосвідчені новобранці, і вони здаються в полон значно частіше, ніж у попередні місяці.
За інформацією NYT, у лавах російських військ поступово поширюється інформація про те, що Сили оборони не катують і не вбивають полонених (у чому їх раніше намагалася переконати Москва) і що загалом українці поводяться з ними добре.
«Багато людей повертаються з полону й розповідають,
яким є полон насправді та якою є реальна ситуація», — сказав «Чорний».
Як пише NYT, в акваторії колишнього Каховського водосховища окупанти часто здаються в полон ще й тому, що бояться бути застреленими в очереті. Дехто з них починав панікувати одразу ж, бачачи, як там зникають інші росіяни, зазначив «Чорний».
За інформацією видання, Середюк особисто відвідав двох росіян, яких узяли в полон бійці Братства, щоб передати їм інформацію, яку, як він сподівався, вони передадуть іншим росіянам після свого обміну.
Офіцер, зокрема, розповів полоненим, що Братство — це «православний батальйон, який поважає полонених», і що він не відчуває жодного задоволення, коли бачить, як стільки росіян гине на полі бою.
«Стільки людей відправляють у бій, і вони гинуть, гинуть і гинуть. Моє запитання: заради чого?» — підсумував Середюк своє звернення до одного з полонених.
Читайте також:
«Немає російського паспорта? Сидіть». Окупанти перешкоджали порятунку людей по обидва береги Дніпра після підриву Каховської ГЕС — дослідження Підрив росіянами Каховської ГЕС
У ніч на 6 червня 2023 року
війська РФ підірвали Каховську ГЕС яку контролювали понад рік. Міста й села нижче за течією Дніпра було затоплено повністю або частково; у зоні підтоплення опинилася майже сотня населених пунктів.
Сили оборони України, тодішній секретар РНБО Олексій Данілов та українська розвідка повідомили, що підрив було організовано зсередини, а скоїли цей злочин військові 205-ї мотострілецької бригади окупаційної армії РФ.
У червні 2023 року Служба безпеки України оприлюднила перехоплену розмову росіян, один із яких підтверджує, що Каховську ГЕС підірвала диверсійна група РФ. Із запису випливає, що росіяни хотіли шантажувати або «залякати» Україну підривом дамби, однак, імовірно, не розрахували потужність вибуху й спровокували техногенну катастрофу на півдні України.
Сейсмічні дані також вказують на «сфокусований імпульс енергії, типовий для вибуху» — зокрема, до такого висновку дійшли дослідники норвезького центру NORSAR (Norwegian Seismic Array), створеного ще в 1960-х роках у співпраці між Норвегією та США для фіксації землетрусів і потенційних ядерних вибухів.
Президент України Володимир Зеленський назвав російський теракт на Каховській ГЕС найбільшою рукотворною екологічною катастрофою в Європі за десятки років.
Знищення ГЕС справило руйнівний вплив на екосистеми та біорізноманіття півдня України. Миттєве спустошення величезного водосховища призвело до загибелі великої кількості риби й тварин, заболочування осушених земель та зміни кліматичного режиму регіону.
Офіс Генерального прокурора розпочав досудове розслідування за фактами екоциду та порушення законів і звичаїв війни, а також направив звернення до Міжнародного кримінального суду.
Злочин росіян також завдав удару по сільському господарству Херсонщини, яке значною мірою й досі залежало від зрошувальних систем, що живилися з Каховського водосховища. Наразі на території колишнього Каховського водосховища виросли ліси.
