«Запоріжсталь» утретє за місяць опинилася під ракетним ударом, бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податків через атаки на бізнес, а WSJ попереджає — ЄС може дати Україні менше грошей, ніж вона просить. The Page разом з каналом @EconomyIn5 зібрав головне для бізнесу за 13 вересня 2026 року і склав перелік того, до чого варто готуватися.
Атаки на металургію і виробництво
У ніч на 12 вересня чотири балістичні ракети влучили в «Запоріжсталь» — пошкоджено доменний і мартенівський цехи, енергосистему та логістику, четверо працівників травмовано, троє госпіталізовано. Завод не працює вже після ударів 11 і 27 серпня.
Тієї ж ночі удар по «АрселорМіттал Кривий Ріг» забрав життя двох працівників: експортна валютна виручка металургії продовжує падати.
Ракетно-дронова атака також вразила:
- завод польської Cersanit (керамічна плитка, сантехніка) на Житомирщині,
- в Одесі реактивний БпЛА пошкодив відділення «Нової пошти» — фасад і вантажівку, двоє постраждалих;
- атака росії знищила склади українських брендів Zibi (товари для творчості і канцтовари), BUROMAX, Buroclean,
а також логістичну інфраструктуру «Імпорт-Офіс Україна».
Також знищений вже другий склад компанії Meest в Україні, повідомив акціонер Meest China В'ячеслав Лисенко. «Ми вже провели диверсифікацію й розподілили товари між кількома складами. Але ось уже другий склад, де зберігалася наша продукція, знищили російські ракети та шахеди», — написав він.
Іноземні інвестори й логістичні мережі дедалі частіше стають прямими цілями, а це означає одне: страхові тарифи й вартість відновлення ростуть.
Бюджет, податки і фінансування
Прем'єр Сергій Корецький заявив, що через атаки на бізнес держбюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податкових надходжень, і оцінка може ще зрости.
Для отримання критично необхідного зовнішнього фінансування Кабміну треба ухвалити 42 постанови й рішення та внести закони до Ради з дедлайном 15 жовтня 2026 року. Від цього пакета залежать транші партнерів, ритмічність виплат і курсова стабільність.
Уряд назвав джерела додаткових $27 млрд на оборону:
- прискорення кредиту ЄС на €90 млрд,
- заморожені активи рф,
- кредити партнерів поза ЄС,
- оптимізація видатків.
Корецький підкреслює, що емісії гривні поки не буде.
За даними WSJ, єврочиновники приватно попереджають, що не зможуть надати обсяг коштів, який Україна просить цього року, а потреба на 2027-й буде ще більшою. Додатковий ризик — посилення ультраправих партій у Франції та Німеччині, зокрема результат AfD близько 44% на виборах у Саксонії-Ангальт.
Уряд створює окрему статтю бюджету з державним внеском $1 млрд на компенсації бізнесу за атаки й планує потроїти суму через механізм SPUR2. Внесок бізнесу становитиме 2% вартості активу, відшкодування — до $10 млн першого збитку, запуск по всій Україні запланований на початок 2027 року.
Швидким джерелом наповнення фонду названо підвищення ПДВ з 20% до 21%.
Енергетика й пальне під ударами
рф уразила АЗС «Укрнафти» на Рівненщині та БРСМ у Звягелі й Коростені, серія ударів пройшла по заправках на трасах Київ-Житомир і Житомир-Рівне.
«Укрнафта» монтує габіони навколо АЗК у Києві, а уряд тестує систему сповіщень про загрозу дронів і спрощує митне оформлення бензовозів — витрати на захист і логістику пального зростають.
Голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі з віцепрезидентом Світового банку підняв питання приєднання України до SEPA,
приватизації державних банків і механізмів страхування воєнних ризиків.
Корупційні справи
Структури КМДА від початку повномасштабної війни законтрактували через Prozorro 232 млрд грн на укриття, відновлення будинків, метро, дороги й транспорт, а мер Віталій Кличко публічно не звітував із грудня 2021 року. Це найбільший міський підрядний потік у країні й зона підвищеного ризику перевірок для компаній, що в ньому працюють.
НАБУ також встановило причетність Олексія Куприєнка та компанії Underdogs до нелегального колл-центру, що обманював громадян США та ЄС — найближчим часом очікуються підозри й арешти.
До чого готуватися бізнесу
- Металургія й важка промисловість. Закладати подальші перебої виробництва й падіння експортної виручки — удари по великих заводах стали регулярними, а не разовими.
- Фінансування. Стежити за виконанням урядом 42 документів до 15 жовтня — від цього залежить курсова стабільність і ритмічність бюджетних виплат.
- Страхування. Готуватися до запуску фонду воєнного страхування (2027 рік) і можливого підвищення ПДВ до 21% як джерела його наповнення.
- Логістика пального. Враховувати ризики для власного транспорту на маршрутах Київ-Житомир і Житомир-Рівне, де серія ударів по АЗС триває.
- Держзамовлення в Києві. Компаніям, що працюють з КМДА через Prozorro, варто готуватися до посиленої уваги перевіряючих органів з огляду на відсутність публічної звітності з 2021 року.
- Фінансові інструменти. Розглянути корпоративні облігації оборонних компаній (25-29% річних) як альтернативу ОВДП і депозитам — за вищого кредитного ризику.
