Російський генерал-майор Антон Феліксович Груніс, якого кремлівські ЗМІ активно зображували як блискучого тактика та переможця у боях на території України, загинув під час удару безпілотника, про що у вівторок повідомили офіційні військові джерела та незалежні ЗМІ України.
Як ЗСУ ліквідували російського генерал-майора Антона Груніса?46-річний Груніс був уродженцем Татарстану. Його бойовий досвід включав 2-гу чеченську війну, російсько-грузинську війну 2008 року, вторгнення Росії та захоплення нею Криму в 2014 році, російські військові операції в Сирії у 2015 році та друге вторгнення Росії в Україну, що розпочалося у 2022 році.
Перші повідомлення про смерть Груніса з’явилися в зашифрованому Telegram- каналі російських офіцерів під назвою «Суворовське братство». У повідомленні його було названо випускником елітної Казанської Суворовської військової академії 1996 року, а коментарі однокурсників натякали на те, що він загинув у бою.
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив і поширив через свої інформаційні ресурси факт загибелі Груніса. В офіційних українських джерелах не вказано,
коли і як він загинув, а офіційні російські інформаційні ресурси станом на середу взагалі про це не згадували.
На кадрах із дрона, які у середу опублікували джерела в ЗСУ, 427-а бригада Сил безпілотних систем «Рарог» була визначена як відповідальна за загибель Груніса 12 вересня під час ударів поблизу села Кіндратівка Донецької області. На кадрах видно, як дрони-камікадзе врізаються в будівлі й вибухають усередині, а також сильні пожежі, однак ці відеоматеріали не містять переконливих доказів загибелі Груніса чи якихось інших російських військових.
28 серпня Міністерство оборони Росії показало на державному телебаченні, як Груніс отримує найвищу російську нагороду — звання «Герой Росії», а також інтерв’ю з ним, у якому він заявив, що для нього це велика честь і що він упевнений у перемозі Росії.
Хто з російських генералів загинув на війні в Україні останнім часом?Повідомлення про загибель Груніса з’явилося на тлі низки смертей серед вищого керівництва російської армії, зокрема генерал-лейтенанта Даміра Давидова, чиє авто вибухнуло 9 червня, генерал-майора Валерія Плохотнюка в результаті вибуху в московському ресторані 1 серпня та командувача 51-ї загальновійськової армії генерал-лейтенанта Серґєя Мільчакова в результаті українського точного удару шістьма ракетами по його командному пункту в Донецькому секторі 26 серпня.
За словами представників української військової розвідки, в результаті вибуху в ресторані та атаки на штаб, ймовірно, загинули й інші високопоставлені офіцери, в тому числі генерали, оскільки і там, і там їх було десятки.
Що кремлівська пропаганда заявляла про генерала Груніса та Костянтинівку?Груніс був відомим у Росії офіцером завдяки своїм виступам у державних ЗМІ, які зображували його як жорсткого фронтовика з позивним «Грозний», який взяв велике українське місто-фортецю Костянтинівка.
У паралельному матеріалі, який підготувало Міністерство оборони Росії та показало державне телебачення, 4-та мотострілецька дивізія під командуванням Грінуса була зображена як елітний підрозділ, сформований з найкращих російських солдатів, чиї атаки під керівництвом Груніса були нестримними.
У червневому інтерв’ю Груніс вихваляв майстерність своїх бійців, які «прорвали» українську оборону завдяки прихованому фланговому маневру через ліси та болота. Він стверджував, що 156-та механізована бригада ЗСУ була розгромлена російськими піхотинцями, які за підтримки артилерії та дронів форсували річку всередині міста.
«Усі наші підрозділи дуже швидко й успішно почали діяти на лівому березі міста та розвинули успіх», — сказав Груніс в інтерв’ю. – Як виявилося, ми розрізали місто на шматки, наче пиріг. Нашою великою перевагою був російський солдат. Це мрія будь-якого командира, адже в жодній армії у світі немає таких солдатів, як у нас».
Чи контролює Росія місто Костянтинівка на Донеччині?3 липня російське державне телебачення показало відео, на якому головний генерал Путіна Валерій Герасимов рапортує йому, що Костянтинівка повністю перейшла під контроль російських військ завдяки перемозі 4-ї бригади Груніса. На задньому плані стоять генерали нижчого рангу; в офіційних ЗМІ це місце назвали «командним пунктом поблизу лінії фронту».
Насправді, всі інші джерела, в тому числі представники командування української армії, незалежні українські ЗМІ, дослідницькі групи OSINT, західні аналітичні центри, зокрема американський Інститут вивчення війни, а також шість внутрішніх чатів українських бойових підрозділів, які відстежує «Kyiv Post» і які, як відомо, розгорнуті в Костянтинівському секторі,
російські війська так і не захопили місто, більша частина якого вже три місяці залишається під контролем України.
За даними цих джерел, найбільших успіхів росіяни досягали на початку липня, коли просочувалися в місто малими групами та іноді ізолювали українські форпости в його центральній частині на кілька днів. Втім, їх зрештою виявляли й знищували українські ударні дрони та штурмові піхотні загони.
За інформацією з цих джерел, наразі російські війська утримують південні райони Костянтинівки, українські війська — укріплення на півночі, а центр міста здебільшого є нічийною територією, що не перебуває під контролем жодної зі сторін. Звіти за останній тиждень вказували на постійні спроби російської піхоти зайти в передмістя Костянтинівки — Дружівку, при цьому українські підрозділи безпілотників, що діють у цьому районі, заявляють про успішні результати атак на них.
У середу Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішне відбиття усіх російських атак у Костянтинівському секторі. Підрозділи, які працюють у цьому секторі, повідомляють у своїх інформаційних каналах, що українська оборона в межах міста тримається.
Що насправді відбувалося у 4-й бригаді окупантів під командуванням Груніса?Українські волонтерські групи, які відстежують російські бойові підрозділи та їхніх бійців уже давно вказують на 4-ту бригаду Груніса як на підрозділ, у якому панують проблеми: солдати скаржаться на те, що офіцери вимагають гроші за те, щоб їх не відправляли на штурми, а тих, хто не хоче давати хабарі та відмовляється йти в атаку, тримають у відкритих ямах, доки не вони не передумають.
Стрілець 4-ї бригади, який назвався Серґеєм Мощенком, записав відео, на якому каже, що командири його підрозділу наказали йому та його товаришам-новобранцям, підготовка яких тривала менше двох тижнів, іти в атаку по відкритому полю під роями українських дронів, що фактично означало самогубство. 28 серпня після церемонії нагородження званням «Герой Росії» Груніс заявив, що для нього «велика честь» командувати «найкращими в світі солдатами».
