У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині триває гуманітарна криза. У місті, яке повністю заблоковане російськими військами, залишається близько чотирьох тисяч мирних мешканців, зокрема діти та маломобільні люди. Населення фактично опинилося в заручниках ворога, позбавлене базових умов для виживання, медичної допомоги та можливості евакуюватися. У центрі вивчення окупації констатували, росіяни не лише цинічно блокують евакуацію та підвезення їжі, але й прикриваються цивільними як живим щитом, використовуючи сфабриковані «гуманітарні» приводи для маскування власних військових маневрів та подальших обстрілів Херсонщини. Чому Олешки опинилися в ізоляції та які масштаби голоду загрожують містянам – у матеріалі «Комерсант Український»
Що сталося в Олешках?Тимчасово окуповані Олешки на Херсонщині опинилися на межі жорсткої гуманітарної катастрофи, перетворившись на закриту сіру зону безпосередньо на лінії фронту. Російські війська повністю заблокували місто, утримуючи близько чотирьох тисяч мирних мешканців, включно з дітьми та маломобільними людьми, у справжніх заручниках.
Росіяни не організували жодної реальної евакуації з Олешок і водночас не допускають туди гуманітарні вантажі, тримаючи близько 4 тисяч мирних мешканців у заручниках. Про це в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів керівник центру вивчення окупації Петро Андрющенко
За його словами, з початку вересня ситуація в місті не покращилася ані на йоту: Олешки знаходяться безпосередньо на лінії фронту, а загарбники навмисно закривають територію від будь-яких перевірених джерел інформації.
«Ситуація ніяк не покращилась. Росіяни так і не організували евакуацію з Олешок… Вони не допускають туди гуманітарні місії. Олешки фактично знаходяться на лінії фронту», — зазначив Андрющенко.
Керівник центру вивчення окупації наголосив на цинічній тактиці ворога. Каже, окупанти навмисно утримують цивільних у закритому місті та під прикриттям «гуманітарних» міфів намагаються протягнути військове забезпечення, яке потім використовують для ударів по Херсону та області.
«А найгірше в цьому, що росіяни систематично, прикриваючись гуманітарними конвоями, намагаються протягнути військове забезпечення,
що, зрозуміло, призводить до обстрілів Херсона, Херсонської області. І тому й тримають цивільних саме для того, щоб українські військові не били у відповідь» — підкреслив Андрющенко.
Керівник центру вивчення окупації додав, що за останній тиждень верифікованих даних із міста практично не надходило оскільки окупанти повністю перекривають доступ до інформації, створюючи непрохідну «сіру зону».
«І це зводиться до того, що будь-яку інформацію неможливо буде отримати, бо вони взагалі закривають цю територію, так щоб було не ясно, що там відбувається», – Петро Андрющенко.
Що каже місцева влада?На тлі інформації про блокаду особливо гостро постає питання поховання загиблих мешканців. Через розбиту інфраструктуру та постійну небезпеку люди змушені ховати померлих у незвичних умовах або чекати дозволів. Детальніше про це розповіла очільниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко.
«Влітку містян рятували городи, але працювати там майже неможливо через регулярні удари ворожих БпЛА. Через відсутність зв’язку важко навіть встановити причини смерті людей, а окупанти вимагають везти тіла до Каланчака,
що фактично нереально. Організованої евакуації немає, людей не випускають навіть у бік Скадовська чи окупованого Криму», – каже Гасаненко.
Водночас жахливі масштаби гуманітарної ізоляції також підтверджують міжнародні та незалежні медійні джерела, зазначаючи, що через брак постачання гроші в місті втратили цінність, а продукти вимінюють лише бартером.
“Голод в Олешках: в окупованому місті люди місяцями сидять без їжі та ліків. Остання поставка продуктів відбулася 26 травня… Гроші в місті практично втратили цінність. Крупи, муку, картоплю та інші продукти можна отримати тільки на обмін”, – журналіти NEXTA live.
Що кажуть військові? Першими на сполох через катастрофічну гуманітарну ситуацію та загрозу голоду в заблокованому місті почали масово бити українські захисники та військові оглядачі, які тримають прямий зв’язок із регіоном. Вони наголошують, що цивільні опинилися в абсолютній пастці без жодних шансів на порятунок власними силами.
Зокрема, військовослужбовець Сил Оборони України під ніком «Скадовський захисник» звернувся до громадськості з відчайдушним закликом про допомогу та поширення інформації:
«Олешки!!! Люди помирають через голод, потрібен максимальний розголос!», – пише «Скадовський захисник»
Цю інформацію підтверджує і доброволець, військовий оглядач Станіслав Бунятов з позивним «Осман» який деталізує масштаби блокади та тривалого терміну ізоляції міста.
«Росіяни повністю заблокували мирних мешканців в Олешках. Виїзд під повною забороною, підвозу води та їжі немає з травня, людей морять голодом. У місті перебуває до 4 тисяч мирних мешканців», – Станіслав Бунятов.
Крім загрозливої ситуації з харчуванням та похованням, критичною залишається ситуація з базовими комунальними послугами, медициною та повною відсутністю шляхів для порятунку. Про це повідомляє колишній військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»:
«Відсутні світло, газ і безпечна питна вода. Швидка допомога не їздить, лікарня функціонує обмежено, а ліків немає. Виїхати з міста самостійно через небезпеку та мінування неможливо. Заклики української влади та МЗС до міжнародних організацій щодо створення гуманітарних коридорів поки не привели до результатів через позицію окупаційної армії.
»
Що каже суспільсво?У соціальних мережах та медіапросторі зростає хвиля обурення та закликів про допомогу через критичну гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках, Голій Пристані та навколишніх населених пунктах лівобережжя Херсонщини. Місцева мешканка Elena Gladka у своєму дописі з відчаєм зазначає, що в рідному місті в неї не залишилося ані рідних, ані батьківського дому, проте залишається вимога до світу — негайно вимагати гуманітарного коридору для порятунку тих, хто досі існує в цьому жахітті.
Про те, що останні поставки їжі до Олешок припинилися ще наприкінці весни, пишуть волонтери та журналістка Марія Семенченко (на чиї дані посилаються, зокрема, у пабліку «Херсон Плюс»). Через відсутність базових продуктів мешканці змушені вживати в їжу дикорослі рослини та портулак, який на Херсонщині називають гладуном.
Волонтерка Кристіна Галічієва наголошує, що місто фактично відрізане від світу російськими військами. За її словами, спроби доставити гуманітарну допомогу закінчуються підривами на мінах або атаками дронів, а ціни на найнеобхідніше (наприклад, цукор,
сіль чи пластинку «Цитрамону») злетіли до тисячі рублів, хоча купувати все одно нічого.
Пабліки та користувачі соцмереж, зокрема Тетяна Держинська та Evgeniya Filipas поширюють кадри з підписами «Продуктов нет!» і зазначають, що в окупації вмирають не лише люди, а й тварини — голодні домашні тварини часто залишаються без жодної підтримки.
Народна депутатка Софія Федина також акцентує увагу на тому, що в Олешках, Голій Пристані та навколишніх селах лівобережжя понад 5 тисяч цивільних залишаються без їжі, води, світла та організованої евакуації. Вона підкреслює, що Росія як держава-окупант зобов’язана за міжнародним гуманітарним правом забезпечувати населення, проте натомість використовує людей як живий щит.
Як наголошує народна депутатка Яна Зінкевич у місті триває гуманітарна катастрофа, а місцеві жителі опинилися в абсолютній ізоляції та виживають у «справжньому пеклі на землі». Вона зазначає, що в умовах щільно замінованих доріг, постійного полювання дронів та відсутності доступу до їжі, ліків і води люди на лівобережжі — де залишається 5–6 тисяч цивільних,
зокрема діти та люди похилого віку — свідомо доводяться окупантами до голоду.
Реакція міжнародних організації на ситуацію в Олешках На тлі триваючої гуманітарної катастрофи найбільшою проблемою залишається кричуща бездіяльність міжнародних інституцій. Якщо навесні Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) хоча б формально заявляв, що «обізнаний про кризу» та нібито намагається отримати інформацію, то станом на вересень жодної реальної реакції, заяв чи дієвих кроків від МКЧХ немає взагалі
Аналогічна ситуація спостерігається і з боку інших глобальних структур. Офіційні представництва ООН та міжнародні гуманітарні місії повністю самоусунулися не демонструючи жодних практичних результатів на місцях. Попри те, що українська влада та омбудсман Дмитро Лубінець системно вимагають від міжнародних партнерів і Червоного Хреста тиснути на Росію заради порятунку людей, міжнародні організації фактично заплющують очі на те, як чотири тисячі українців місяцями виживають у блокаді без їжі, води та ліків.
Звернув увагу і Петро Андрющенко на повну бездіяльність міжнародних інституцій таких як Червоний Хрест та ООН.
На його думку, розмови про міжнародний тиск на окупантів не дають результату через саботаж на всіх рівнях, адже структура Червоного Хреста РФ фактично є частиною російської системи.
«Якщо Червоний Хрест реальний захотів би міжнародно дізнатися і допомогти, він би міг натиснути на організацію Червоного Хреста російську, щоб вона принаймні відвезла туди будь-який конвой. А цього не відбувається тому, що це виключає забезпечення російського війська. Тому воно саботується на всіх рівнях і все» — резюмував Петро Андрющенко.
Нагадаємо, що в заблокованому місті досі залишається близько 4-5 тисяч цивільних громадян, які виживають у нелюдських умовах без стабільного постачання їжі, води та можливості безпечно виїхати на підконтрольну Україні територію.
