Сьогодні, 18 вересня, на окупованих територіях України почався основний етап російських виборів до Держдуми. До цього урни вже носили по дворах, ставили на лавках просто неба, а за голосуванням подекуди стежили озброєні військові. Тепер відкрилися стаціонарні дільниці — але безпечнішими ці "вибори" для жителів ТОТ від цього не стали: людей примушують до участі, використовують їхні обличчя для пропаганди, а робота у "виборчкомах" уже може мати кримінальні наслідки за українським законодавством.
Проголосувати по-тихому. Як російські вибори “ховають” від сторонніх очейТак звані вибори до Держдуми РФ намагаються провести максимально тихо — без зайвих черг на дільницях, ярмарків, ряджених та з мінімумом міжнародних журналістів. Явку планують забезпечити з-поміж місцевих активістів та "бюджетників", яких зобовʼязують прийти голосувати. Особливо помітна різниця з президентськими виборами РФ 2024 року коли на окупованих територіях активно створювали картинку масового "волевиявлення" за Володимира Путіна.
"Реальна Газета" порівняла, як часто про вибори писали два головні інформаційні ресурси окупаційної влади — "Луганский информационный центр" та "Донецкое агентство новостей".
Ми взяли однакові за тривалістю періоди — два місяці перед голосуванням. Для нинішніх виборів аналізували публікації з 17 липня до 17 вересня 2026 року, а для президентських виборів РФ 2024 року — з 14 січня до 14 березня. До підрахунку потрапляли повідомлення про підготовку до голосування, заяви російських та окупаційних посадовців, а також репости матеріалів інших джерел, у яких згадувалися вибори.
Різниця виявилася значною. "Луганский информационный центр" за два місяці до нинішнього голосування згадав вибори 56 разів. Перед президентськими виборами 2024 року таких повідомлень було 125. Тобто зараз їх приблизно на 55% менше.
Ще помітніше впала активність "Донецкого агентства новостей". У 2026 році ми нарахували 31 повідомлення про вибори проти 126 за аналогічний період у 2024 році. Це скорочення приблизно на 75%.
Разом два окупаційні ресурси опублікували 87 повідомлень про нинішню кампанію проти 251 перед виборами президента РФ у 2024 році. Отже, згадок стало приблизно на 65% менше — фактично майже утричі.
Цей підрахунок не охоплює самі дні голосування. Нинішнє голосування ще триває,
тому для коректного порівняння ми в обох випадках аналізували лише період до його початку. У статистику за 2024 рік, відповідно, не входили 15–17 березня — три основні дні президентських виборів РФ.
Сам по собі підрахунок публікацій не показує, скільки людей прийде на дільниці. Але він добре демонструє зміну інформаційної кампанії: якщо у 2024 році окупаційні медіа багато тижнів активно нагадували про голосування і закликали йти на вибори «всей семьей», то цього разу тема майже зникла з їхніх стрічок. Така тиха кампанія зменшує інтерес до виборів і залишає на дільницях передусім тих, кого влада здатна мобілізувати адміністративно — бюджетників, активістів та лояльний електорат. Про подібну тактику на нинішніх виборах у Росії пишуть і західні медіа: влада намагається забезпечити явку своїх прихильників, водночас не заохочуючи до участі незгодних. За таких умов виборчий процес стає значно більш контрольованим, а між реальною поведінкою виборців і результатами, які зрештою оголосять, залишається дедалі менше можливостей для незалежної перевірки.
За кого пропонують голосувати в окупації
Росія незаконно утворила на окупованій частині Луганської області два одномандатні округи. Від "Єдиної Росії" там зареєстровані
- Денис Колесников — Луганський одномандатний округ №25. Він є заступником голови так званої "Народної ради ЛНР" та членом генради "Єдиної Росії".
- Іван Санаєв — Алчевський одномандатний округ №26. Він є депутатом так званої "Народної ради ЛНР" і очолює там комітет із соціальної політики.
Денис Колесников перебуває під санкціями України та низки інших країн через участь у структурах так званої "ЛНР" і діяльність, що загрожує суверенітету та територіальній цілісності України. У червні 2023 року йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України — посягання на територіальну цілісність України та колабораційну діяльність.
Денис КолесниковІван Санаєв перебуває під санкціями РНБО з жовтня 2022 року. СБУ повідомила йому про підозру в колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність України через участь у підготовці псевдореферендуму про "приєднання" окупованої Луганщини до РФ.
Іван СанаєвОкремого партійного списку для Луганщини немає: Росія об'єднала окуповані частини Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей у регіональну групу №57 федерального списку "Єдиної Росії". До неї, зокрема, увійшли пов'язані з окупованою Луганщиною “козак” Віктор Водолацький “свошник” Ян Лещенко керівниця прокремлівської організації “Народний фронт” Анна Єременко працівник архіву Андрій Бондаренко та агроном Роман Чесний — із доволі промовистим для кандидата прізвищем.
Всі вони, за винятком Водолацького, мінімально світилися в медійному просторі окупованих територій і рядовим луганчанам не знайомі.
Віктор Водолацький13 серпня 2026 року ЦВК України офіційно заявила про нелегітимність організації цих "виборів" на ТОТ Тобто Росія може проводити там голосування, формувати списки кандидатів і розподіляти мандати, але з погляду України це не надає обраним депутатам законних повноважень представляти Луганщину чи інші окуповані регіони. Таке голосування фактично стає способом вбудувати захоплені українські території в російську політичну систему та створити видимість їхнього "представництва" в Держдумі.
Набагато цікавіші ті, кого у списку нема. Наприклад, Сергій Захарченко син першого ватажка угруповання “ДНР”. КПРФ висунула його кандидатом до Держдуми, однак уже наступного дня після повідомлення про висування в Донецькому одномандатному окрузі він подав заяву про зняття кандидатури. Співрозмовники Російської служби BBC стверджують, що відмовитися від боротьби за округ йому рекомендувала місцева окупаційна адміністрація. У тому ж окрузі від "Єдиної Росії" балотується Олександр Бородай Офіційно причини рішення Захарченка не називали. При цьому з виборів він не вибув повністю — його залишили у федеральному списку КПРФ.
Сергій ЗахарченкоУ самого Бородая теж виникли проблеми перед самими виборами. 14 серпня до Головної військової прокуратури РФ надійшла заява щодо нього та пов’язаних із ним осіб. Бородая, який одночасно є депутатом Держдуми та командиром бригади "Святий Георгій", звинуватили в організації поборів із військовослужбовців, привласненні виплат на харчування та гуманітарного транспорту. Автори заяви також стверджували, що отримані таким чином гроші могли витрачатися на його виборчу кампанію.
Російська військова прокуратура прийняла звернення та передала матеріали за підслідністю. Публічних даних, які б підтверджували висунуті проти Бородая звинувачення, наразі немає.
Олександр БородайВиходить, що в “народних республіках” не так багато місця для “народних кандидатів”. У виборчих списках випадкових людей нема, все жорстко контролюється. Місцеві фігури залишаються в системі, але доки не заважають узгодженим у Москві фігурам.
Натовпу не буде. Як Росія організувала голосування на ТОТНа окупованій території Кремль вирішив “розмазати” вибори майже на місяць. На окупованій Луганщині місцевий "виборчком" оголосив початок дострокового голосування 29 серпня. З 15 вересня у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Первомайську, Сватівському, Кремінському, Троїцькому, Новоайдарському та Старобільському районах працювали так звані пересувні пункти голосування. Члени виборчих комісій ходили по домівках і пропонували жителям “труднодоступних” населених пунктів голосувати. Виглядало це так: зарослий травою двір “хрущовки”, у якої частково нема даху, а біля підʼїзду лежить купа будівельного сміття;
на лавочці стоїть урна, а поряд — пересувна ширма, за якою можна сховатися та поставити галочку в бюлетені; за голосуванням спостерігають члени виборчої комісії іноді — в супроводі автоматників.
Наприклад, на Донеччині прозорі урни з двоголовим орлом носили люди у військовій формі зі зброєю На фото Reuters і AFP військові з автоматами перебувають поруч із людьми безпосередньо під час заповнення та вкидання бюлетенів.
Кількаденне голосування поза виборчими дільницями РФ пояснила “заходами безпеки”: достроково голосувати можна у приміщеннях, вдома, у дворах чи громадських місцях.
Щоправда, частина жителів окупованих міст дізналися про дострокове голосування з новин коли те закінчилося. В соцмережах вони почали питати, хто повідомляв про “волевиявлення” і де воно взагалі проходило. Схожі коментарі залишали жителі Сіверськодонецька, Рубіжного, Лисичанська, Сватового. Одна з жительок Рубіжного зізналася, що вперше чує про голосування, і в місті теж “ніхто навіть не чув” такої інформації. У Сватовому взагалі засумнівалися, що по селах хтось їздив з урнами. А в Метьолкіному,
яке входить до Сіверськодонецької міської громади, місцевий житель також запитав, чому до них ніхто не приїжджав. Ще один користувач відреагував на повідомлення про завершення голосування запитанням: “Яке голосування?”.
Фактично першими, хто взяв участь у голосуванні на ТОТ, були російські військові — вони могли голосувати з 29 серпня. Причому навіть ті, хто жодного стосунку до окупованої Луганщини чи Донеччини не мають. Для них організовували імпровізовані виборчі дільниці або ж виборчі комісії самі їхали до місць служби зі спеціальними скриньками. Для ілюстрації такого голосування пропагандисти випустили пропагандистський ролик, в якому росгвардійці беруть бюлетені у захисних шоломах та окулярах, із закритими бафами обличчями, у плитоносках із підсумками та зі зброєю. І це — на тлі скарг від російських мобілізованих на тотальну нестачу нормальних бронежилетів, шоломів та рацій.
Основне голосування відбувається 18, 19 та 20 вересня.
Але чим довше триває голосування, тим складніше контролювати бюлетені, списки виборців і процедуру на дільницях. Про незалежних спостерігачів в умовах тоталітарної окупації взагалі не йдеться.
До речі про спостерігачівРосія обіцяла привезти на окуповані території іноземних “спостерігачів”, однак до початку основного голосування їхній склад публічно не розкрила. Водночас незалежної місії БДІПЛ ОБСЄ на виборах немає — Москва її не запросила. У попередні роки роль “міжнародних спостерігачів” на ТОТ виконували окремі іноземні політики, активісти та громадські діячі, запрошені російською стороною.
Цього року географія іноземних “спостерігачів” виявилася дуже обмеженою: вони приїхали лише з Німеччини, Чилі, Мексики та Кенії.
З Чилі був Пабло Сальвадор Луїс Сепульведа Альєнде (Pablo Salvador Luis Sepúlveda Allende) — чилійський політичний активіст та онук президента Чилі Сальвадора Альєнде. Того самого, який хотів привести країну до соціалізму, а привів до економічної кризи. Його онук, Пабло Сепульведа, у квітні 2026 року засвітився у Москві разом з онуком Фіделя Кастро Фіделем-Антоніо Кастро Смирновим та представниками російських держструктур. Також Сепульведа брав участь у московському заході, де оголосили про створення міжнародної соціалістичної мережі SOVINTERN.
За повідомленням чилійського El Ciudadano, господарем зустрічі була російська партія "Справедливая Россия". Сепульведа там запропонував, щоб із Росії до Куби регулярно відправляли паливо та медикаменти. Учасники заходу також декларували підтримку Росії у війні проти України.
Пабло Сальвадор Луїс Сепульведа АльєндеНа камери пропагандистів потрапила також Нідія Егремі — мексиканська журналістка та міжнародниця, яка роками публікувала матеріали з російською точкою зору на війну в Україні. Уже 26 лютого 2022 року, через два дні після повномасштабного вторгнення, Егремі випустила матеріал із заголовком "Росія "денацифікує" райони України і захищає цивільних". Після цього регулярно брала інтерв’ю у російських дипломатів та виступала експерткою RT і Sputnik. Посольство Росії в Мексиці цитувало її тези про "неонацизм", НАТО та "захист населення Донбасу і Новоросії".
Нідія ЕгреміПрисутність іноземних "спостерігачів" на виборах на окупованих територіях має передусім створити картинку зовнішнього визнання. Однак кілька запрошених іноземців не можуть надати таким виборам міжнародної легітимності.
Не можуть її надати й самі мешканці окупованих територій — незалежно від того, скільки людей Росія покаже на дільницях. ЄС уже неодноразово заявляв, що проведення російських виборів на території України є незаконним, а їхні результати не визнає і вони не створюють правових наслідків.
Крім того, сама явка на окупованій території не завжди означає добровільну політичну підтримку. Брати в руки російські паспорти чи бюлетені — форми тиску, через які у частини населення фактично немає вільного вибору. Тому фотографія людини з бюлетенем не може слугувати доказом вільного волевиявлення.
За голосування на російських "виборах" на ТОТ не карають. За що відповідальність все ж єСлужба безпеки України закликала жителів тимчасово окупованих територій не долучатися до незаконних виборів РФ. В СБУ досить лаконічно нагадали, що за участь в організації російських виборів є кримінальна відповідальність. За таку діяльність передбачене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але як бути тим, кого до участі у “волевиявленні” примусили?
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA
Альона Луньова наголошує, що на практиці відповідальність може стосуватися членів виборчих комісій, агітаторів та спостерігачів — тих, хто проводить вибори.
Альона Луньова"Що стосується участі в голосуванні, то такої відповідальності кримінальний кодекс не містить", — підкреслила правозахисниця.
12 років окупації показали, що голосування на ТОТ далеко не завжди є добровільним: “бюджетників” змушують приходити на виборчі дільниці, а люди зі скриньками для голосування можуть просто зʼявитися на порозі домівок у супроводі озброєних людей. Такій компанії мало хто ризикне відмовити “поставити галочку”. Тому правозахисниця наголошує: люди мають дбати про свою безпеку.
За її словами, звинувачувати людину лише через те, що під примусом вона кинула бюлетень до урни, немає підстав.
"Складно людей звинувачувати в тому, що вони якийсь папірець в урну кинули. Або що вони в цьому папірці щось намалювали. Тому за сам факт участі в голосуванні не передбачено кримінальної відповідальності. Якщо змусили, то змусили" – каже Луньова.
Попри відсутність кримінальної відповідальності за саме голосування,
правозахисниця радить за можливості не брати участі в незаконних "виборах".
Одна з причин — безпекові ризики. Інша — можливість потрапити в об’єктив російських або окупаційних медіа, які використовують такі кадри для пропаганди та демонстрації нібито масової участі мешканців ТОТ у російських виборах. Найбезпечніший варіант — триматися подалі від виборчих дільниць і не відкривати двері незнайомцям.
Окремий ризик виникає, якщо людину знімуть на виборчій дільниці російські пропагандисти.
"Коли людину, яка прийшла на дільницю тому, що їй на роботі сказали, що вона має прийти, схопить на камеру російський або місцевий пропагандистський канал, то потім буде складно пояснити, що ти не хотів там бути", — каже правозахисниця.
За словами Луньової, у такій ситуації людину можуть використати для пропаганди незаконних "виборів", а пояснювати обставини її появи в кадрі доведеться вже згодом.
Що робити, якщо змушують працювати у "виборчій комісії"Втім, обʼєктиви пропагандистів – не єдина небезпека. Людину можуть змусити працювати у “виборчій комісії”: роздавати бюлетені або готувати списки.
У зоні ризику знову “бюджетники”. Адже левова частка виборчих дільниць розташована в школах, а членів “виборчкомів” набирають з учителів.
За словами Луньової, саме така діяльність уже може підпадати під кримінальну відповідальність. У такій ситуації вона радить за можливості фіксувати тиск та зберігати докази примусу. Ці матеріали можуть мати значення, якщо згодом дії людини оцінюватимуть у межах кримінального провадження.
"Тому що участь в організації — це діяння кримінально каране. Краще, щоб були докази наявності цього тиску в практиці кримінального провадження" — наголошує вона.
Тому межа принципова: сам факт голосування на незаконних російських "виборах" на ТОТ не є кримінальним правопорушенням. Натомість участь у їхній організації та проведенні може підпадати під статтю 111-1 Кримінального кодексу України.
Для людей, які роками живуть в окупації, бажання хоч якось впливати на владу зрозуміле. На частині Донбасу окупація триває вже понад 12 років, і звільнення цієї території — справа не найближчої перспективи. Звідси виникає аргумент на користь так званого протестного голосування: прийти на дільницю й підтримати будь-кого, крім кандидатів від "Єдиної Росії". Прихильники такого підходу виходять із того, що навіть якщо публічно оголосять інші, заздалегідь узгоджені в Кремлі результати, члени виборчих комісій нібито все одно побачать реальне співвідношення голосів. А значить, у російської влади залишиться внутрішня інформація про рівень підтримки на окупованій території. Іноді з цього роблять ще один висновок: низька реальна підтримка влади начебто може впливати на подальші рішення щодо регіону, зокрема щодо мобілізації.
Проблема в тому, що підтверджень цьому немає. "Реальна Газета" не знайшла доказів того, що протестні голоси на окупованих територіях чесно підраховують, що реальні результати дільниць зберігаються окремо від офіційно оголошених або що Кремль використовує такі дані під час ухвалення подальших рішень. Без незалежного спостереження, прозорого підрахунку та можливості перевірити результати залишається невідомим навіть найголовніше — чи потрапить такий голос до реального підсумку голосування і чи побачить його хтось за межами конкретної дільниці.
Запис На пеньку, за кущем та під дулом автомата: як на окупованій Луганщині проходять вибори спершу з'явиться на Реальна газета.
