Українські дрони знову атакували російську нафтову інфраструктуру — цього разу дісталися Москви Один із ключових НПЗ спалахнув, а в містах тим часом почали утворюватися черги на заправках. Від початку року українські безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи країни-агресора. Це впливає на виробництво пального та ситуацію на внутрішньому ринку. Детальніше — у сюжеті “Ранку Вдома”.
https://www.youtube.com/watch?v=XHA9vF73l24
Напередодні вночі українські дрони знову дісталися російської нафтопереробки. Цього разу — до Москви.
"У нас все палає", — каже росіянка на відео.
Під ударом опинився Московський НПЗ у Капотні — один із ключових заводів, який забезпечує пальним російську столицю та центральний регіон країни. І росіяни одразу вишикувались у черги за бензином.
"Почалось, походу. Зараз ви все побачите, без зайвих коментарів. Жах", — каже росіянин, демонструючи черги на АЗС.
Для Капотні це вже не перший такий ранок. У червні український удар пошкодив на заводі установку первинної переробки нафти. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства,
вона забезпечувала понад половину потужності підприємства. Частина потужностей Московського НПЗ після цього залишалася недоступною для роботи. Але найважливіше — подивитися не на один завод, а на всю карту.
Від початку року українські дрони регулярно атакують російські нафтопереробні підприємства у європейській частині Росії, Поволжі, на Уралі інавіть у Сибіру
У перші вісім місяців 2026 року російський НПЗ у середньому зазнавав атаки раз на три дні, але серпень узагалі став рекордним — щонайменше 21 атака на нафтопереробні підприємства за місяць. Через інтенсивність ударів російська нафтопереробка зазнала значного тиску. Пошкодження не лише зупиняють окремі заводи, а й виводять з ладу складні установки, ремонт яких може тривати 6-8 місяців.
Росія намагається компенсувати втрати: прискорює ремонти, повертає в роботу законсервовані потужності та відкладає планове обслуговування. У результаті російська нафтопереробка вже просіла. У червні її обсяг опустився приблизно на 30% у порівнянні з минулим роком — до найнижчого рівня більш ніж за два десятиліття.
Виробництво бензину скоротилося приблизно на
20% дизеля — майже на 30% А менше переробки означає менше готового пального і для самої Росії, і для експорту. Москва навіть заборонила експорт дизеля — уперше в історії країни. Обмеження продовжили щонайменше до кінця вересня, щоб утримати більше пального всередині країни. Це вже позначилося на поставках.
У серпні морський експорт російських нафтопродуктів впав приблизно на 50% порівняно з тим самим періодом торік. Та росіян вирішив врятувати Дональд Трамп Президент США заявив, що українські атаки на російську інфраструктуру виробництва дизеля створюють дефіцит пального і шкодять світовому ринку, і жодним словом не згадав головну причину — війну, розпочату Росією.
"Зеленський має зробити одну річ. Він повинен припинити вибивати дизельне пальне в Росії. Він спричиняє дефіцит дизелю", — сказав Трамп.
Та попри це, 18 серпня Трамп підписав закон Ліндсі Ґрема про так звані "пекельні санкції" проти Росії. Документ дозволяє запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російську нафту чи газ. Закон також передбачає санкційний тиск на російські банки, посадовців та тіньовий флот, який використовується для експорту російської нафти в обхід обмежень.
У Кремлі ще до підписання закону назвали його "недружнім кроком". Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що нові санкції ускладнять спроби досягти мирного врегулювання. Та Україна не полишає надій на мир. Над цим активно працюють українські дрони та ракети.
Читайте також: РФ завдала ударів по 10 областях України: що відомо про наслідки та постраждалих (ФОТО)
