Українська влада та Сили оборони офіційно підтвердили тестові застосування перших українських дронів-перехоплювачів проти реактивних дронів. Компанія Дикі Шершні, що є виробником одного з найефективніших дронів-перехоплювачів STING, днями опублікувала кадри перехоплення реактивних дронів Герань-4 та малогабаритних ракет Герань-5.
Станом на зараз ані держава, ані виробники не розкривають характеристики новітніх перехоплювачів, проте спеціально для NV Дикі Шершні погодилися обмежено розповісти про певні деталі протидії новим російським загрозам.
— Багато хто зараз каже, що Україна і на рівні держави, і на рівні виробників «проспала» загрозу російських реактивних дронів і реагує на це з великим запізненням. Нібито робота над перехоплювачами почалася лише зараз, під час масованих атак. Чи можна сказати, коли ваша компанія вперше почала працювати саме над темою перехоплення реактивних дронів? Перші концепції, плани, зразки?
Дикі Шершні почали працювати над цією темою ще на початку 2026 року. Однак створення перехоплювача нового покоління — це не просто вдосконалення наявної моделі;
фактично це новий виріб, тому його розробка потребувала певного часу.
Читайте також:
Доки немає перехоплювачів. Чим збивають реактивні шахеди, чому вони прориваються в Київ і чого чекати далі Водночас потрібно було чітко визначити характеристики та масштаб застосування цілей, проти яких він має працювати. Адже спочатку РФ робила ставку на реактивний БпЛА Герань-3, який був повільнішим і мав низку інших особливостей, які змусили ворога відмовитися від його масового застосування і розробити новіші моделі.
Разом із цим наші інженери були залучені до вирішення нагальних завдань. Як ми памʼятаємо, до літа цього року ворог іноді запускав понад 1000 шахедів із ДВЗ [двигуном внутрішнього згоряння] на добу. Щоб підвищити ефективність боротьби з ними, Дикі Шершні розробили систему дистанційного керування перехоплювачами Hornet Vision Ctrl яка дозволяє досвідченим пілотам віддалено працювати на різних напрямках. Як бачимо, зараз вона застосовується і для перехоплення реактивних шахедів. Станом на зараз мова йде про близько десятка знищених ворожих реактивних ударних БпЛА типу Герань-4 та кілька Гераней-5 лише за обмеженим застосуванням в останні дні.
— Можливо, для багатьох цивільних не зовсім зрозуміло, чому перехоплення реактивного дрона значно складніше, ніж [дрона із] ДВЗ. Чи могли б ви коротко пояснити? Справа лише у швидкостях чи не тільки?
Основний виклик — швидкість. Існують також особливості щодо тактики застосування чи виявлення, але швидкість — це головне.
— Ще орієнтовно пів року тому Міністерство оборони звітувало про існування системи повністю автоматичного перехоплення, коли оператору буде достатньо «натиснути» на ціль на мапі й дрон сам здійснює ураження. Чи інтегруєте ви зараз таку систему у ваші засоби протидії реактивним дронам? Особливо враховуючи додаткові складнощі для операторів на високих швидкостях.
Ми плануємо інтегрувати певні рішення на основі ШІ у наші перехоплювачі, але йдеться скоріше про системи, які допомагатимуть оператору. Поки що нам невідомо про існування системи повністю автоматичного перехоплення, яка б довела свою ефективність у бойових умовах.
— Багато хто каже, що вже взимку ворог може зробити наступний крок — масові реактивні ракети зі швидкістю близько 700−800 кілометрів на годину. Чи ваші вироби, що зараз у розробці, вже створюються з урахуванням цих загроз? Чи все ж таки існують обмеження і такі засоби вже не зможуть перехоплювати саме дрони?
Ми працюємо над цим, але зараз перш за все зосереджені на створенні дешевого, масового і простого у використанні засобу для протидії реактивним шахедам.
— Вже знаємо, коли чекати на масове рішення?
Ми враховували чинник масштабування виробництва під час розробки перехоплювача і плануємо розгорнути його масове виробництво протягом місяця після завершення бойових тестів.
Читайте також:
Зброя ворога, що нас дістала. Чи вдасться Україні зупинити реактивні шахеди і чому дронів-перехоплювачів для цього замало — Храпчинський
