За даними російських Telegram-каналів, Полєжаєв міг дістати смертельні поранення внаслідок удару безпілотника. Спочатку з’явилася версія, що він служив у бєлгородському формуванні «БАРС», однак згодом росЗМІ повідомили, що колишній чиновник перебував у першому ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку і загинув не на території Бєлгородської області. Ці подробиці поки не підтверджені Міноборони РФ.
Полєжаєву було 54 роки.
За хабар отримав п’ять років колоніїКостянтин Полєжаєв очолював адміністрацію Бєлгорода з 2015 до 2019 року. Після цього він перейшов до обласного уряду, де став заступником губернатора та курував житлово-комунальне господарство.
У липні 2023 року тодішній губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков звільнив Полєжаєва, заявивши про «систематичне невиконання обов’язків». Серед претензій називали, зокрема, неналежну організацію відновлення житла у прикордонних Шебекіно та Новій Таволжанці. Незабаром після звільнення ексчиновника затримали у справі про хабар.
За матеріалами російського слідства, з 2020 року до початку 2023-го Полєжаєв отримав від керівника будівельної компанії два автомобілі преміумкласу — Land Rover Defender і Porsche Panamera.
Їхня загальна вартість перевищувала 18 млн рублів.
В обмін на машини чиновник створював компанії сприятливі умови для отримання будівельних підрядів, продовження договорів, приймання та оплати виконаних робіт. Йшлося, зокрема, про контракти на капітальний ремонт багатоквартирних будинків у Бєлгороді загальною вартістю понад 300 млн рублів. Полєжаєв повністю визнав провину.
12 серпня 2024 року Октябрський районний суд Бєлгорода визнав його винним за ч. 6 ст. 290 КК РФ — одержання хабара в особливо великому розмірі.
Полєжаєву призначили п’ять років колонії суворого режиму, штраф у 36 млн рублів та заборонили протягом восьми років обіймати посади в органах влади. Після оголошення вироку його взяли під варту просто в залі суду.
Під час розслідування на майно Полєжаєва вартістю понад 40 млн рублів наклали арешт. Серед нього були житловий будинок, земельна ділянка, нежитлове приміщення, автомобілі BMW, Land Rover і Porsche, а також швейцарський годинник вартістю близько 1,8 млн рублів.
Перед вироком підписав контракт із Міноборони РФКонтракт із російським Міноборони Полєжаєв підписав ще 6 серпня 2024 року — за шість днів до оголошення вироку.
Про це він сам повідомив під час останнього слова в суді та передав судді копію контракту. Ексчиновник заявив, що таким чином хоче «відновити чесне ім’я» та «спокутувати провину перед суспільством». Контракт був укладений на один рік для служби в бєлгородському формуванні.
Сам контракт від колонії його одразу не врятував: суд усе одно оголосив реальний термін і взяв Полєжаєва під варту.
Однак уже 16 жовтня 2024 року Бєлгородський обласний суд за клопотанням командира військової частини призупинив провадження у кримінальній справі. Ексчиновника звільнили з-під варти на час проходження служби за контрактом із Міноборони РФ. Про це тоді офіційно повідомило регіональне управління ФСБ.
Фактично це дозволило засудженому за хабар чиновнику не відбувати п’ятирічний строк у колонії, доки він служив у російській армії.
Спочатку з’явилися дані, що на фронт він взагалі не потрапивНавесні 2025 року бєлгородське видання «Пепел» з’ясувало, що після звільнення з-під варти Полєжаєв, попри заяви про намір вирушити на війну, міг залишатися в Бєлгородській області.
За даними джерел видання,
він значився у мобілізаційному резерві «БАРС», а в січні 2025 року його бачили у лікарні в Бєлгороді. Тоді журналісти припускали, що колишній чиновник фактично не брав участі у бойових діях в Україні.
Однак після повідомлення про його смерть у вересні 2026 року з’явилися вже інші дані. «Фонарь» заявив, що Полєжаєв служив у першому ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку, а загинув не на території Бєлгородської області.
Таким чином, достеменно невідомо, коли саме Полєжаєв перейшов від служби у резервному формуванні до підрозділу, який безпосередньо брав участь у війні проти України.
Від дорожнього чиновника до мера БєлгородаПолєжаєв народився 14 серпня 1972 року в Бєлгороді. У 1996 році закінчив Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет за спеціальністю інженера-будівельника автомобільних доріг та аеродромів.
Після навчання працював у дорожніх структурах Бєлгородської області, а згодом перейшов до міської адміністрації. У 2013 році став першим заступником мера, а восени 2015-го очолив адміністрацію Бєлгорода.
У 2019 році Полєжаєв залишив мерію та перейшов до обласної влади, де відповідав за ЖКГ. Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України він, серед іншого, курував відновлення будинків у прикордонних районах області.
Кар’єра російського чиновника завершилася корупційним провадженням, вироком до п’яти років колонії та контрактом із армією РФ. Через два роки після звільнення з-під варти заради військової служби стало відомо про його ліквідацію під час війни проти України.
