Російський реактивний ударний дрон поцілив у Національну академію наук України, внаслідок чого у приміщенні здійнялася пожежа. Повідомляється, що є загиблі та поранені. Академія наук більше 100 років займає історичну будівлю.
Внаслідок удару у триповерховій будівлі Національної академії наук зайнялася масштабна пожежа. Реактивний дрон, якими Росія атакує Київ, влучив у будівлю академії на рівні другого і третього поверху. Станом на 14:30 вже відомо про одну загиблу людину
У будівлі, в яку влучив дрон, розташовувала Президія Національної академії наук України — керівний орган НАН. Тут знаходяться кабінети президента НАН, віце-президентів, секретаріат усіх відділень Академії та інші керівні органи академії.
Історія будівлі, в якій розташовується Президія НАН УкраїниЧерез дії країни-агресорки у Києві суттєво пошкоджена пам’ятка архітектури середини XIX століття, відомий як Пансіон графині Левашової. У користування Національної академії наук, заснованої рішенням гетьмана Павла Скоропадського у лютому 1918 року, будівля була передана у 1919 році наказом народного комісара освіти УРСР Володимира Затонського,
пише Історична правда.
Першопочатково будівля НАН була двоповерховою, мала П-образну форму із затишним внутрішнім двориком, який зберігся і донині. Вона була побудована на Великій Володимирівській вулиці (зараз вулиця Володимирська, 54) у 1851−1852 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті. І розміщувалася навпроти Першої чоловічої гімназії. Садиба була призначена для заснованого ще в 1834 році «училища для бідних дівчат, круглих сиріт всіх станів», яке спочатку розташовувалося в районі Кловського урочища.
Училище існувало на кошти київського Товариства допомоги бідним. Головою цього товариства була графиня Євдокія Василівна Левашова, дружина тодішнього київського військового губернатора, подільського та волинського генерал-губернатора Василя Васильовича Левашова. Таким чином завдяки її активній участі в утриманні училища за назвою будівлею закріпилося її прізвище. А у 1865 році училище було перетворене на пансіон графині Левашової і закріплювалося за Фундуклеєвською гімназією (першою в Києві жіночою гімназією, яку було відкрито у 1860 році). Пансіон був розрахований на 100 вихованок,
які жили в ньому, а навчалися — у гімназії.
Кількість вихованок у гімназії зростала, тому в 1891—1892 роках у будівлі надбудували третій поверх. Архітектором добудови став Костянтин Тарасов. У 1908 році у будівлі було проведено капітальний ремонт під наглядом архітектора гімнацій Дмитра Шпіллера та членів господарського комітету пансіону.
Після розгортання Української революції у 1917 році внаслідок повалення самодержавства пансіон переживав складні часи, проте продовжував працювати. На щастя, будівля не зазнала ушкоджень під час бомобардувань Києва військами росіянина Михайла Муравйова у січні 1918 року: на стінах було кілька вибоїн, пошкоджений дах та вибиті вікна.
Створення Української академії наук Робота із заснування Української академії наук розпочалася після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 року). Нею займався професор Київського університету Микола Василенко, який був призначений міністром освіти у Раді міністрів Української держави. Роботи розпочалися з травня. Першим очільником Академії наук став її співзасновник,
природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм Володимир Вернадський. 14 листопада 1918 р. гетьман України Павло Скоропадський підписав ухвалений Радою міністрів Української Держави Закон про заснування у Києві Української академії наук (УАН).
Приміщенням для Української академії наук Василенко обрав Пансіон графіні Левашової, куди академія і в'їхала у лютому 1919 році. На сьогоднішній день НАН України займає цю будівлю вже більше 107 років.
Сьогодні в НАН України функіонують три секції: фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук. Вони об'єднують 14 відділень: математики; інформатики; механіки і машинознавства; фізики і астрономії; наук про Землю; матеріалознавства; енергетики та енергетичних технологій; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.
Загальна кількість працюючих в НАН України за станом на 01.01.2026 склала 23982 осіб, в тому числі 13003 наукових працівників. Серед них 2332 докторів наук та 6435 кандидатів наук.
Очолює Національну академію наук український фізик-теоретик і організатор науки Анатолій Загородній. Він займає посаду президента з 2020 року. З 2002 по 2024 роки він був директором Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
