У Києві можуть діяти ворожі ретранслятори, які допомагають російським військовим підтримувати канал зв’язку з ударними безпілотниками під час атаки. Про таку ймовірність заявив радник президента з технологічних питань і фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш». За його словами, на території столиці потенційно можуть працювати від одного до трьох пристроїв такого типу.
Йдеться про mesh-ретранслятори — технічні засоби, здатні передавати сигнали між окремими елементами мережі. У контексті застосування ударних безпілотників така система може забезпечувати додатковий зв’язок між оператором і дроном навіть у складних умовах. Водночас експерт наголошує: наявність подібних пристроїв у Києві є припущенням, яке потребує подальшої перевірки та підтвердження відповідними службами.
Що розповів Сергій «Флеш»За оцінкою фахівця, ворожі ретранслятори можуть використовуватися для оперативного коригування польоту безпілотників безпосередньо під час атаки. Це означає, що дрон потенційно може отримувати оновлені команди вже над міською територією,
а не діяти винятково за заздалегідь запрограмованим маршрутом.
Сергій Бескрестнов звернув увагу на випадки, коли ударні безпілотники демонстрували достатню точність під час наближення до конкретних об’єктів. Як один із прикладів він наводив атаку на будівлю Служби безпеки України. За словами експерта, під час цього інциденту в повітрі над містом не зафіксували інших безпілотників, які могли б виконувати роль повітряних ретрансляторів.
На думку «Флеша», це може свідчити про використання наземного обладнання, розташованого безпосередньо в межах столиці. Водночас така інтерпретація не є остаточним висновком. Для встановлення походження сигналу, способу керування безпілотником і місця роботи можливого ретранслятора необхідні технічний аналіз та оперативні заходи.
Окремо спеціаліст коментував удари по київських мостах. Він зазначив, що влучання у вузькі елементи конструкцій, зокрема опори або ванти, може вимагати точного коригування в режимі реального часу. Саме тому атаки на складні інженерні об’єкти розглядають як один із можливих непрямих доказів застосування додаткових каналів управління.
Чому ретранслятори становлять небезпекуРобота ворожих засобів зв’язку в межах міста може ускладнювати протидію ударним дронам. Системи радіоелектронної боротьби здатні впливати на навігацію, зв’язок і керування безпілотниками, однак ефективність такого впливу залежить від багатьох факторів. Якщо противник використовує кілька рівнів передавання сигналу або змінює алгоритми керування, окремі дрони можуть продовжувати виконувати завдання навіть за умов активної роботи засобів РЕБ.
Саме тому, за словами експерта, повне прикриття столиці засобами радіоелектронної боротьби не гарантує стовідсоткового результату. Захист міста має передбачати не лише придушення сигналів, а й виявлення, пошук та нейтралізацію можливих джерел ворожого зв’язку. Важливу роль у цьому відіграють підрозділи протиповітряної оборони, радіотехнічної розвідки, кіберфахівці та інші служби.
Потенційна загроза стосується не тільки цивільної інфраструктури. У разі збереження противником можливості коригувати політ безпілотників під час атаки під прицілом можуть опинитися об’єкти, де розміщені або переміщуються українські системи протиповітряної оборони.
Через це будь-які повідомлення про роботу ППО, розташування військових підрозділів чи наслідки атак мають поширюватися лише після офіційного дозволу.
У ворожих інформаційних джерелах також обговорювали можливість розміщення засобів протиповітряної оборони на київських мостах. Такі повідомлення можуть бути частиною інформаційної кампанії, однак вони додатково демонструють, що противник намагається отримувати дані про роботу української оборони та шукати способи обійти її можливості.
Пошук засобів зв’язку триваєФахівці продовжують перевіряти, чи могли на території Києва бути розміщені ворожі пристрої, які використовуються для передавання команд безпілотникам. Йдеться про складну роботу, адже такі засоби можуть бути малопомітними, працювати нетривалий час або змінювати місце розташування. Крім того, будь-які висновки потребують зіставлення даних радіотехнічного контролю, інформації від підрозділів ППО та результатів огляду місцевості.
Важливо, що заяви про можливі ретранслятори не означають автоматичного підтвердження їхньої присутності в конкретному районі. Самостійні спроби громадян шукати підозрілі пристрої,
перевіряти дахи, технічні приміщення чи інші об’єкти можуть бути небезпечними. У разі виявлення незнайомого обладнання не слід наближатися до нього або намагатися переміщувати його. Найбезпечніше рішення — повідомити відповідні служби та діяти за їхніми інструкціями.
Мешканцям столиці також нагадують про необхідність дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги: переходити до укриття, не залишатися біля вікон, не знімати роботу протиповітряної оборони та не публікувати фото й відео прильотів або уламків до появи офіційної інформації. Такі обмеження допомагають не передавати противнику дані, які можуть бути використані для підготовки нових ударів.
Імовірність використання російських ретрансляторів у Києві залишається питанням, яке мають остаточно встановити компетентні органи. Однак сама поява подібних оцінок свідчить про зміну тактики застосування ударних безпілотників. Російські війська намагаються зробити атаки точнішими, стійкішими до роботи РЕБ і складнішими для виявлення. Тому захист столиці потребує поєднання технічних рішень, розвідки, протиповітряної оборони та відповідальної поведінки цивільних.
