Україна посилює багаторівневу систему протидії реактивним безпілотним літальним апаратам, які становлять окрему загрозу через високу швидкість і скорочений час на реагування. За словами міністра оборони Євгенія Хмари, українські військові вже отримали позитивні результати під час застосування дронів-перехоплювачів, а також використовують крупнокаліберні турелі, кількість яких у військах вимірюється сотнями.
Джерело Євгеній Хмара розповів про актуальні спроможності української протиповітряної оборони під час спілкування з журналістами.
Перехоплювачі показали високу результативністьОдним із ключових напрямів розвитку протиповітряної оборони є використання спеціальних дронів-перехоплювачів. Такі апарати мають оперативно виявляти повітряну ціль, наближатися до неї та знищувати її ще до досягнення визначеного району. Особливо важливою ця спроможність є у випадках, коли йдеться про реактивні БпЛА, здатні рухатися значно швидше за традиційні ударні безпілотники.
Міністр оборони повідомив, що один із підрозділів уже провів результативне бойове застосування перехоплювачів.
За його словами, п’ять апаратів типу «Барс» знищили п’ять повітряних цілей. Таким чином, у межах цього епізоду було зафіксовано стовідсоткову результативність.
«Україна вже має успішні результати застосування дронів-перехоплювачів проти реактивних безпілотників. Один із підрозділів під час бойового застосування п’ятьма перехоплювачами “Барс” знищив п’ять повітряних цілей. Тобто результативність 100%», — заявив Євгеній Хмара.
Окремий бойовий результат ще не означає завершення роботи над системою. Наразі цей досвід аналізують, перевіряють у різних умовах і масштабують. До вдосконалення підходів залучають додаткових фахівців та нові підрозділи. Це має допомогти визначити найефективніші способи застосування перехоплювачів, покращити взаємодію між операторами та підрозділами спостереження, а також скоротити час від виявлення цілі до її знищення.
Крупнокаліберні турелі доповнюють оборонуЩе одним компонентом протидії реактивним безпілотникам є крупнокаліберні турелі. Їхня перевага полягає у можливості швидко реагувати на повітряну загрозу та вести вогонь по цілях у межах доступної дальності.
Такі системи можуть використовуватися як частина ешелонованої оборони, доповнюючи дрони-перехоплювачі, зенітні ракетні комплекси та переносні зенітно-ракетні комплекси.
Євгеній Хмара зазначив, що українські військові вже мають результати застосування крупнокаліберних турелей проти реактивних БпЛА. За його словами, на озброєнні перебувають сотні таких установок. Їхній напрям також розширюється, а паралельно опрацьовуються системи зі збільшеною дальністю дії.
«Також уже є результати застосування крупнокаліберних турелей проти реактивних БпЛА. Їх кількість на нашому озброєнні вже вимірюється сотнями. Цей напрям масштабується, водночас опрацьовуються системи збільшеної дальності», — розповів міністр.
Розвиток турелей має значення не лише через кількість установок. Важливо, щоб вони могли працювати в єдиній системі з іншими засобами оборони, отримувати точні дані про повітряну обстановку та швидко обирати пріоритетні цілі. За такого підходу різні засоби ураження не конкурують між собою, а розподіляють завдання залежно від характеристик конкретної загрози.
Паралельно свою ефективність продовжують демонструвати зенітні ракетні комплекси та переносні зенітно-ракетні комплекси.
Їхнє застосування залишається важливою частиною протиповітряної оборони, особливо коли необхідно прикривати військові позиції, об’єкти критичної інфраструктури або райони, де існує підвищений ризик повітряних атак.
Україна готується до нових швидкісних загрозЗа словами міністра, українській стороні відомо про рішення, які розвиває росія у сфері реактивних безпілотників. Ідеться про апарати, швидкість яких може досягати 800 кілометрів на годину. Така характеристика ускладнює роботу оборони, адже після виявлення цілі залишається менше часу на її супровід, вибір засобу ураження та безпосереднє перехоплення.
Саме тому протидія новому поколінню дронів потребує не одного універсального рішення, а поєднання різних спроможностей. Перехоплювачі можуть діяти безпосередньо в повітрі, турелі — забезпечувати вогневе прикриття на визначених напрямках, а зенітні комплекси — працювати по цілях на доступних для них дистанціях. Важливу роль відіграють також виявлення, спостереження, передача даних і координація між підрозділами.
Окремо Євгеній Хмара наголосив на ролі авіації.
За його оцінкою, вона залишається одним із найефективніших засобів боротьби з реактивними безпілотниками. Результативність авіаційного компонента зростає завдяки майстерності українських пілотів і покращенню координації. Це, зокрема, дає змогу використовувати менше боєприпасів для ураження однієї повітряної цілі.
Зменшення витрат боєприпасів має важливе значення для тривалої оборони. Воно свідчить не лише про професійну підготовку екіпажів, а й про точніше планування, кращий обмін інформацією та правильний вибір моменту для застосування авіації. У Міністерстві оборони розраховують, що цей показник надалі вдасться покращувати.
Водночас протидія повітряним атакам, на думку міністра, не повинна обмежуватися знищенням самих безпілотників. Окремою спеціалізацією має стати боротьба з операторами та наземною інфраструктурою, яка забезпечує підготовку, запуск і керування ворожими БпЛА.
Звичайна бойова бригада передусім зосереджена на загрозах безпосередньо перед її позиціями. Через це для пошуку та знищення екіпажів безпілотників необхідні спеціалізовані підрозділи другого ешелону. Їхнім пріоритетом може бути виявлення пунктів управління, операторських груп і пов’язаних із ними елементів наземної інфраструктури.
Такий підхід передбачає перехід від реакції на вже запущений дрон до системної протидії всьому ланцюгу його застосування. Поєднання перехоплювачів, крупнокаліберних турелей, зенітних комплексів, авіації та спеціальних підрозділів має посилити захист від швидкісних повітряних цілей. Україна вже розвиває ці напрями паралельно, готуючись до появи нових типів реактивних безпілотників і складніших сценаріїв повітряних атак.
