Унаслідок російської атаки на Київ загинула одна людина, ще кілька отримали поранення. Про це повідомили представники міської влади.
Увечері напередодні зафіксовано влучання у Деснянському та Дніпровському районах столиці. За словами міського голови Віталія Кличка, троє людей постраждали, з них двоє перебувають у стаціонарах міських лікарень. Загиблою стала 21-річна дівчина.
Пізніше Кличко поінформував про влучання уламків у перший поверх 25-поверхового житлового будинку в Солом’янському районі. Там також постраждали троє людей, яким медики надали допомогу на місці.
Київський метрополітен повідомив, що внаслідок обстрілу пошкоджено наземну станцію метро, колії та кабельну мережу. Станції «Чернігівська» та «Лісова» тимчасово зачинені для пасажирів. На місці працюють ремонтні бригади та спеціалісти.
«Наземні станції „Чернігівська“ та „Лісова“ тимчасово будуть зачинені на вхід і вихід. На місці працюють усі необхідні фахівці, зокрема фахівці з відновлення і ремонту колій та мереж метрополітену», – повідомила пресслужба метро.
Журналіст Алекс Рауфоглу з посиланням на джерела зазначає,
що балистичний удар по Києву відбувся без попередження. За словами джерел, «знову не було жодного попереднього сповіщення щодо балістичної атаки на Київ, що щойно сталася».
13 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що партнери України не попередили про запуск російських балістичних ракет по Києву ввечері 12 жовтня. Пізніше речник Повітряних сил Юрій Ігнат уточнив, що сповіщення не було лише щодо першої хвилі ударів із чотирьох.
Російські військові продовжують атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння: ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню.
Влада росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, а також загибель мирного населення та руйнування медичних і освітніх закладів, енергетичних та водозабезпечувальних об’єктів.
Українські посадовці та міжнародні організації розцінюють ці дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів із метою позбавити людей електроенергії,
тепла, води, зв’язку та медичної допомоги вважаються ознаками геноцидних дій. Правники та дослідники геноцидів зауважують, що під час повномасштабної війни росія вчиняє щодо українців дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них: оголошення намірів знищити українців, публічні заклики до знищення, цілеспрямовані обстріли життєво важливих систем, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, зміна ідентичності дітей через депортацію, знищення українських книг та артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати й карати за такі дії як у воєнний, так і в мирний час. Геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
