Його історію розповіли у 65-й окремій механізованій бригаді «Великий Луг».
Напередодні у бригаді показали військових уже після виходу з позицій. Тепер розповіли про провідника, який виводив їх через Оріхівську кілзону.
До повномасштабної війни Віталій жив у Шостці на Сумщині, працював будівельником і виконробом. У 2023 році його мобілізували. Спочатку служив у 117-й бригаді територіальної оборони, воював на Курщині, а згодом перевівся до піхоти 65-ї бригади.
На Запоріжжі «Чебурашка» сам дістав поранення, повернувся у стрій, а згодом почав заводити бійців на позиції та виводити їх назад.
У туман і дощ шансів пройти більше
Маршрут через кілзону Віталій має знати буквально по ділянках: де можна сховатися від дронів, де треба пройти швидше, а де краще перечекати. Важливо й правильно вибрати погоду.
Ваш браузер не підтримує відео.
«Ротації найкраще проводити, коли погані погодні умови. Особливо дощ, туман — саме краще робити заміни. Щоб туди зайти і вийти, це дуже тяжко».
Цього разу він виводив бійців, які провели на позиціях по 10–11 місяців. Після такого терміну сил на багатокілометровий перехід майже не залишалося.
«Тяжко виходить, дуже тяжко, бо хлопці втомлені. Немає в них сил просто».
До евакуації — майже 18 кілометрів
У бригаді повідомили, що група пройшла близько 18 кілометрів. Сам «Чебурашка» говорить про понад 16 кілометрів до точки евакуації. Йшли під загрозою російських дронів. Швидко пройти маршрут не вдалося.
«Планувати доводилося дуже багато, а вийшли ми за чотири дні, на четвертий день».
Дощ ускладнював дорогу, але водночас допомагав сховатися від спостереження з повітря.
«Дякую дощовій погоді і силам хлопців, і моїм».
