Україна може знову вдатися до світломаскування через розвиток російських безпілотників і ракет із системами оптичної навігації та штучним інтелектом. Такі технології дозволяють дронам орієнтуватися за зображенням місцевості та шукати конкретні об’єкти для атаки.
Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов пояснив, чому це створює нові загрози. За його словами, такі безпілотники можуть літати на низькій висоті, через що радіолокаційним станціям буде складніше їх виявляти.
Як оптична навігація допомагає російським дронамСергій "Флеш" пояснив, що Росія розвиває системи оптичної навігації для безпілотників і ракет. На відміну від технологій, залежних від GPS або каналів управління, такі системи орієнтуються на зображення місцевості.
За його словами, вдень безпілотники можуть використовувати візуальну картинку, а вночі – орієнтуватися, зокрема, за прожекторами, ліхтарями та освітленням на українських трасах. Ці об’єкти можуть бути внесені до карти, що допомагатиме дронам визначати напрямок руху.
"І якщо вдень вони будуть бачити картинку візуально,
вночі вони можуть бачити прожектора, освітлення на наших трасах. І дуже гарно буде робити орієнтацію їм по оцим об'єктам", – пояснив він.
Як зазначив радник президента, таке освітлення може бути помітним і в тепловізорах через випромінювання тепла.
Бескрестнов наголосив, що в такому разі засоби радіоелектронної боротьби проти GPS можуть виявитися неефективними, адже дрон використовуватиме оптичну систему навігації.
Росіяни шукають відео прильотів "Шахедів"Ще однією загрозою "Флеш" назвав спроби росіян отримувати відеозаписи атак безпілотників. За його словами, у ворожих каналах почали звертатися до людей, яких називають зрадниками, із проханнями фіксувати прильоти "Шахедів" і передавати відповідні матеріали за гроші.
"Зараз усі канали ворога постять публікації, звертаються до зрадників у нас: "Нам потрібна відеофіксація прильоту шахедів"", – розповів Бескрестнов.
Він припускає, що ці записи потрібні Росії для аналізу роботи візуальної навігації безпілотників і визначення того, як вони рухаються до цілей.
"Якщо зараз вони просять це давати, і ми розуміємо, це для чого.
Це також небезпека для нас", – зазначив радник президента.
За його словами, розвиток таких систем створює додаткові проблеми для протидії безпілотникам за допомогою засобів РЕБ.
Штучний інтелект допомагає дронам знаходити ціліБескрестнов вважає, що наступним етапом розвитку безпілотників стане ширше використання штучного інтелекту. За його словами, відповідні технології вже застосовують на російських БПЛА "Молнія", а також використовують візуальний модуль "Сусаннін" на "Геранях" і технології на "Ланцетах".
Радник президента пояснив, що безпілотнику можна задати конкретне завдання: знайти залізничну колію, рухатися над нею, виявити поїзд і атакувати локомотив. Інший варіант – пошук складських будівель.
Для цього нейромережі навчають на великих масивах даних, які містять зображення відповідних об’єктів. За словами Бескрестнова, такі системи можуть розпізнавати склади, скупчення автомобілів і людей, а також певні типи підприємств та інфраструктури.
"Тобто це, завдання. Але або завдання таке: рухайтесь туди і шукайте будівлі складів", – пояснив він принцип роботи таких безпілотників.
За словами "Флеша", вже фіксували випадки атак дронів на скупчення людей і машин. Він також зазначив, що безпілотники можуть визначати об’єкти за їхніми візуальними ознаками.
Чому такі безпілотники складніше виявлятиОкрему небезпеку, за словами Бескрестнова, становить здатність дронів орієнтуватися за зображенням місцевості та літати на невеликій висоті.
"І це таке для мене страшне майбутнє, тому що цей дрон орієнтується по картинці. І цей дрон може літати дуже низько", – сказав він.
Експерт пояснив, що якщо безпілотник рухатиметься на висоті 20–40 метрів над землею, радіолокаційним станціям буде складніше його виявити та зафіксувати.
Саме розвиток таких технологій, за оцінкою Бескрестнова, створює нові загрози та може стати причиною повернення до світломаскування.
Як повідомляв OBOZ.UA, країна-агресорка Росія почала битипо Україні новою модифікацією реактивного дрона (або малогабаритної крилатої ракети) "Герань-5". Вона має назву "Герань-5 К5-К" і відрізняється від стандартної версії системою оптичної навігації.
