20 жовтня загинув 26-річний поет та прозаїк Олексій «Льова» Дегтярьов із Вінниччини. Про цеповідомили в Гніванській міській раді. Він народився 3 вересня 2000 року в селі Селище Гніванської громади. Після школи вивчився у Вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі на оператора з обробки інформації та програмного забезпечення. Потім навчався у Вінницькому аграрному університеті.
25 лютого 2022 року, через два місяці після строкової служби, Олексій знову пішов до війська. Воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Спершу служив у піхоті, потім керував дронами. Останнім часом командував кулеметним взводом штурмової роти. Також навчав інших військових і ділився з ними бойовим досвідом.

У Гніванській громаді написали, що Олексій любив природу, готувати й слухати музику в навушниках. Мріяв про власний дім, родину та дітей. Найбільше хотів, щоб його молодшому братові ніколи не довелося брати до рук зброю.
«Хлопець був підтримкою та натхненням для рідних, друзів і побратимів. […] У нього був власний світ, свої думки, переживання та мрії, якими він ділився через творчість. Олексій умів передавати словами те, що боліло, що давало сили триматися і заради чого варто було боротися» — написали в міськраді.

Вони також оприлюднили його останній вірш:
Війна все ще чекає нашої крові
В окопах посеред ночі
Я би віддав себе Одіну повністю,
Але поки триматися мушу
Поки сонце над нами палає,
120 вуха лоскоче
Пам’ятай, боротьба ще триває
Тримай, бляха, стрій, поки серце робоче
В темряві дотик холодної ночі
Таємний лист, закривавлений почерк
Перед очима твої ніжнії очі
За барикадами — майбутнє пророче.
«Тепер ці рядки сприймаються зовсім інакше. У них — голос Олексія, його думки, біль і надія» — написали в громаді.
Олексіяпоховали 23 жовтня 2026 року. У нього залишилися батько, мати, дві старші сестри та молодший брат.

Ім’я Олексія Дегтярьова додали до проєкту «Недописані», який збирає історії діячів літератури, які загинули через російсько-українську війну. У вересні 2026 року вони запустили сайт.
Нагадаємо, у вересні 2026 рокувийшла друком поетична збірка загиблого військового Владислава Лози.
У червні 2026 року на війнізагинув поет, перекладач і музикант із Вінниці Ігор Ходжаніязов. У травні 2026 року на фронтізагинув військовий, музикант і автор прози Ярослав «Варнак» Іванов, який не встиг видати свою книжку.
Фото: Гніванська міська рада