Як повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України, в рамках запровадженого режиму припинення вогню для гуманітарної операції в Олешках підрозділи Сил оборони України забезпечили дотримання режиму тиші і діяли виключно в межах досягнутих домовленостей.
У результаті, за даними Генштабу, гуманітарні вантажі доставлено за призначенням, а українці та українки, які виявили бажання виїхати з Олешок, повернулися на підконтрольну Україні територію.
Противник натомість використав гуманітарну паузу для облаштування своїх позицій. Українське командування зафіксувало за час режиму тиші ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів.
Як повідомляли «Вікна», евакуація з тимчасово окупованих Олешок, що завершилася 31 жовтня 2026 року, стала першим унікальним прецедентом масштабного локального перемир'я між Україною та Росією заради порятунку цивільних осіб з початку повномасштабного вторгнення.
Нижче наведимо деталізовану історичну довідку про причини, організацію та маршрут цієї гуманітарної місії.
Катастрофа в Олешках та історія порятункуМісто Олешки, розташоване на лівому березі Дніпра всього за кілька кілометрів від Херсона, опинилося під контролем РФ у перші дні повномасштабного вторгнення (лютий 2022 року).
У червні 2023 року після підриву Каховської ГЕС місто зазнало катастрофічного підтоплення. Окупаційна влада не проводила належної евакуації цивільних. У місті повністю зникли світло, газ та централізоване водопостачання.
Починаючи з травня 2026 року, ситуація критично погіршилася. Окупанти повністю заблокували ввезення до міста будь-яких продуктів харчування та медикаментів, а всі виїзди з населеного пункту були заміновані. Місто опинилося на межі голодомору — люди місяцями харчувалися залишками зерна і травою, у місті фіксувалися численні смерті від виснаження та обстрілів.
Україна постійно порушувала питання деблокади Олешок у Раді Безпеки ООН та Європарламенті. Віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно навіть оголошувала голодування, а Папа Римський Лев XIV особисто закликав Кремль відкрити коридор.
Вирішальну роль у переговорному процесі відіграла перша леді США
Меланія Трамп. Локальний режим припинення вогню розпочався о 03:00 ночі 27 жовтня і тривав до 22:59 вечора 1 листопада 2026 року. Перші дні паузи Сили оборони та інженерні підрозділи використовували для розмінування безпечних підходів та доріг.
Основна фаза евакуації відбулася 30 жовтня 2026 року Для вивезення людей залучили колону з 25 автобусів та 9 спеціалізованих реанімобілів для маломобільних громадян.
Через тотальне мінування та зруйновані мости через Дніпро евакуйованих людей довелося вивозити за надзвичайно складним логістичним круговим маршрутом автобусами з Олешок через окупований Крим (м. Армянськ) людей доставили до Анапи (Краснодарський край РФ); чотирма військово-транспортними літаками евакуйованих переправили з Анапи на територію Білорусі (аеродром у Гомелі). Автобусними колонами з Білорусі люди нарешті перетнули державний кордон України в районі Чернігівської області 31 жовтня.
Загалом гуманітарний конвой вивіз понад 750 осіб (серед евакуйованих були діти та літні люди віком до 94 років), а також їхніх домашніх тварин, якими заопікувалися зоозахисники з UAnimals.
Людям надали вибір — виїхати вглиб території РФ чи повернутися в Україну. Переважна більшість евакуйованих обрала повернення на підконтрольну Україні територію. Крім того, автобуси на шляху підбирали мешканців навколишніх окупованих сіл, які стояли на дорогах із плакатами «Евакуація».
У місті досі перебуває близько 1000–2000 цивільних, які відмовилися покидати свої домівки через вік або небажання залишати господарство. Їм конвоєм було доставлено десятки тонн продуктів і медикаментів.
