Радіоприймач на сонячній батареї допоміг одній із родин в Олешках дізнатися про евакуацію. Інші жителі вивезли з окупації українську ювілейну монету, яку берегли роками. Разом із людьми на підконтрольну Україні територію доправили 105 домашніх улюбленців. Та за цими історіями — місяці переговорів, складний маршрут через Росію та Білорусь і питання про тих, хто досі залишається в місті.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції розповів про результати гуманітарної місії в окупованих Олешках. Журналісти Район.Херсон відвідали пресконференцію та зібрали головне з виступу Омбудсмана та відповідей журналістам.
Дмитро Лубінець під час пресконференції 2 листопада 2026 року / Фото Район.ХерсонЯк відбувалася місіяЗа словами Лубінця, режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 і завершився 1 листопада о 22:59 за київським часом. Після його запровадження розмінували дорогу до Олешок, щоб доставити допомогу та вивезти людей.
Місія передбачала три варіанти допомоги:
- тим, хто вирішив залишитися в Олешках, — продукти, воду, ліки та інші необхідні речі;
- тим, хто хотів виїхати на підконтрольну українському уряду територію, — організований маршрут повернення;
- тим, хто обрав виїзд на інші окуповані території або до Росії, — допомогу з таким виїздом.
що частина людей обирала місця, де живуть їхні родичі або є можливість оселитися. За його словами, рішення про напрямок виїзду люди ухвалювали самі.
Кількість повернутих не називаютьСкільки саме людей прибули на підконтрольну Україні територію, омбудсман не повідомив За його словами, сторони домовилися не оприлюднювати розподіл евакуйованих за напрямками виїзду.
Лубінець пояснив це прагненням зберегти механізм для наступних місій і не перетворювати порятунок людей на змагання, «хто до кого більше виїхав». Згадану журналісткою цифру 750 цивільних він не підтвердив як кількість повернутих на підконтрольну територію. Ці дані озвучував і прем'єр-міністр Сергій Корецький, однак потім спростував і перепросив за це повідомлення.
Водночас розповів: найстаршому чоловікові, якого привезли, 94 роки, а наймолодша дитина — немовля, яке їхало з батьками.
Чому їхали через Крим, Росію та БілорусьЗ Олешок люди вирушили через окупований Крим до Анапи. Далі їх чотирма транспортними літаками доправили до Гомеля в Білорусі, звідти автобусами — до кордону з Україною. Після пересадки в українські автобуси вони прибули на Чернігівщину 31 жовтня.
За словами Лубінця, маршрут погоджували з урахуванням рекомендацій Сил оборони, розвідки, СБУ та досвіду людей, які раніше самостійно виїхали з Олешок. Основними критеріями назвав безпеку та швидкість.
Прямий шлях з Олешок до Херсона, за його поясненням, не розглядали: це лінія фронту, а розмінування такого напрямку могло послабити оборону.
Олешки знаходяться на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Розмінування цього шляху може бути небезпечним саме з точки зору оборони та спростить шлях росіянам до штурмів правобережжя, зокрема Херсона.
Олешки та Херсон на мапі / Google MapsВиїзд без документів і люди з плакатами на узбіччіЛубінець заявив, що під час цієї місії фільтрації не було, а виїхати змогли й люди без жодних документів. Їх відновленням займаються вже на підконтрольній території. Омбудсман зазначив: чимало людей взагалі не мали документів — їхнім відновленням займаються зараз.
Потребу в транспорті попередньо визначали за зверненнями на гарячі лінії. Українська й російська сторони збирали інформацію окремо; списками, за словами омбудсмана, на цьому етапі не обмінювалися.
Дорогою з Олешок колона зустріла людей із плакатами «Евакуація». Лубінець розповів, що автобуси зупинилися й забрали охочих, хоча це не було заздалегідь передбачено. Рішення погодили на місці.
Водночас домовленість стосувалася саме Олешок. За його словами, людей з інших населених пунктів застерігали від самостійної дороги до міста через нерозміновані маршрути.
Чи всіх охочих вдалося забратиОмбудсман неодноразово наголошував: люди, які хотіли виїхати в день місії, мали таку можливість. Але, відповідаючи на запитання про маломобільних жителів, уточнив: перевірка списків і звернень ще триває.
Під час евакуації, за його даними, використали 22 автомобілі швидкої допомоги. Для частини людей переліт і тривала дорога виявилися неприйнятними за станом здоров’я. В одному з випадків медики змінили попередній висновок уже після огляду людини на місці.
На момент пресконференції кілька сімей продовжували їхати до України наземним транспортом. Також надходили нові звернення щодо маломобільних людей. Їхні дані офіс планує передавати російській стороні з вимогою допомогти з евакуацією.
Що отримали ті, хто залишивсяДо Олешок, за словами Лубінця, доставили кілька тонн гуманітарної допомоги: їжу, воду, медикаменти, пальне для генераторів, а також обладнання для лікарні. Точної ваги вантажу й терміну, на який вистачить запасів, він не назвав.
Так само омбудсман не повідомив перевіреної кількості жителів, які залишаються в місті, та не зміг підтвердити, чи залишилися там діти. Знову ж таки, це вкладається в пояснення Лубінця про те, що такими є умови переговорів.
За його описом, в Олешках — напівзруйновані будинки, немає світла, води й опалення, частина людей була заблокована у своїх оселях. Якість медичної допомоги в місцевій лікарні українська сторона, за його словами, оцінити не може. Втім, за даними джерел журналістів Район.Херсон, ситуація критична і медичну допомогу в Олешках надавати не можуть, медикаментів немає, а росіяни їх не доставляють.
Офіс омбудсмана обговорює можливість доставляти допомогу не рідше одного разу на місяць. Механізм контролю майбутніх вантажів ще розробляють: це поки не оголошений графік регулярних рейсів.
Що відповів на повідомлення про російську техніку
Журналісти запитали, чи використала Росія режим тиші для перекидання військових і техніки. Лубінець відповів, що заборону на стягування та переміщення техніки прямо передбачили в документі про місію.
Він заявив, що після появи відповідних повідомлень переглянув відео та провів нараду з українськими відповідальними за контроль домовленостей. За його поясненням, показану техніку з червоними хрестами використовували для розмінування під контролем української сторони, після чого вона повернулася на попередні місця.
За твердженням омбудсмана, порушень погоджених умов не зафіксували. Саме так він пояснив оприлюднені кадри; незалежної перевірки цього пояснення в межах пресконференції не представили.
Раніше журналісти Район.Херсон повідомляли про те, як військові зафіксували переміщення російської військової техніки на лівобережжі.
Про що домовлялися і яку роль відіграли СШАЗа словами Лубінця, сотні звернень про катастрофічну ситуацію в Олешках почали надходити наприкінці лютого 2026 року. 5 березня він направив перший лист до Міжнародного комітету Червоного Хреста, згодом звертався до інших міжнародних організацій і вів переговори з російською стороною.
Ключову роль у фінальному погодженні місії він відвів Меланії Трамп та її команді. Щоденну робочу комунікацію, за його словами, забезпечував Марк Бекман. Найскладнішими питаннями були тривалий режим тиші та гарантії виїзду без фільтрації, зокрема для людей без документів.
Лубінець розповів, що сторони підписували окремі документи українською та російською мовами. У підписаному ним українському тексті захоплені Росією українські території названі тимчасово окупованими. Він наголосив, що політичних угод або визнання окупації не було.
До механізмів контролю омбудсман відніс особисту присутність представників сторін і журналістів, зокрема американських. Дипломатичне спілкування з російською уповноваженою Яною Лантратовою пояснив необхідністю домовлятися про повернення людей.
Яку підтримку надають після поверненняЗа словами Лубінця, всіх повернутих спочатку доправили до медичних закладів. Із людьми працюють над відновленням документів, оформленням банківських карток, забезпеченням їжею, ліками, одягом і фінансовою допомогою відповідно до потреб.
Тим, хто має близьких на підконтрольній території,
допомагають дістатися до них. Для людей без родичів і житла підбирають місця тимчасового проживання. Надалі передбачають лікування та реабілітацію.
Водночас на запитання про довгострокову підтримку Лубінець визнав, що системного державного бачення захисту всіх ВПО досі бракує. Частину допомоги пропонують благодійні організації та громадяни, готові підтримати окремі сім’ї.
105 улюбленців і невирішене питання притулкуРазом із родинами вивезли 105 домашніх тварин, зокрема чотирьох папуг, собак і котів. Для їх перевезення заздалегідь підготували необхідні засоби. За словами Лубінця, організація UAnimals взяла на себе опіку над тваринами в перші дні після повернення.
Окремо журналісти запитали про жінку, яка не погодилася виїхати без приблизно 70 тварин зі свого притулку. Омбудсман пояснив це питання обмеженими транспортними можливостями місії. Евакуацію притулку обговорили з російською стороною, але на момент пресконференції рішення ще не було.
Повернення загиблихПід час режиму тиші, за словами Лубінця, з моргу Олешківської лікарні вивезли тіла загиблих. Також тіла військових і цивільних збирали в Олешках та на прилеглих територіях.
Він повідомив про домовленість повернути на підконтрольну територію тіла тих, чиї рідні живуть там, через наявний механізм репатріації. Кількості та конкретних строків не назвав.
Що планують даліЛубінець повідомив про намір поширити досвід місії на інші населені пункти, передусім Херсонщини. Згадав шість населених пунктів Олешківської громади, не називаючи їх. Водночас конкретних дат наступних евакуацій не оголосив.
На базі Офісу омбудсмана також планують створити Центр повернення цивільних громадян України. Він має допомагати жителям окупованих територій і цивільним, яких утримує Росія, працювати зі зверненнями родичів, питаннями повернення, подальшої підтримки та фіксації порушень прав людини.
Лубінець окремо уточнив: центр створює українська інституція із залученням партнерів, це не спільний центр із Росією. Деталей запуску та порядку звернення поки не повідомив.
Також омбудсман заявив про потенційну готовність обговорювати взаємні відвідування місць утримання громадян України та Росії двома уповноваженими. Досягнутої домовленості про такі візити він не оголошував.
Монета, яку берегли в окупації, і радіо, яке допомогло виїхатиОднією з найемоційніших історій пресконференції стала розповідь про українську п’ятигривневу монету до сторіччя Акта Злуки УНР і ЗУНР. За словами Лубінця, люди зберігали її в окупації, боялися виявлення під час обшуків, але все ж узяли із собою. Уже на Чернігівщині монету подарували омбудсману.
Дмитро Лубінець із подарованою монетою / Скриншот трансляції СуспільнеІнша родина передала для музею невеликий радіоприймач із сонячною панеллю. Саме через нього, слухаючи українське радіо, вони дізналися про підготовку гуманітарної місії та можливість виїхати. За розповіддю Лубінця, завдяки цьому приймачу інформація поширювалася й серед інших жителів Олешок.
Дмитро Лубінець показує подароване радіо / Скриншот трансляції Суспільне
