Після удару по медичному закладу в Немишлянському районі Харкова постраждали 62 людини. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов станом на 6:15 за київським часом 3 листопада.
Із пошкодженого закладу евакуюють 226 пацієнтів до інших медичних установ. Усім постраждалим надають медичну допомогу, повідомив керівник ОВА.
За уточненою інформацією обласної адміністрації, удар припав на перехід між корпусами одного з медичних закладів. Пошкоджена будівля одного з медичних відділень.
У чотирьох багатоповерхових житлових будинках пошкоджене скління вікон. Також пошкоджені десять легкових автомобілів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що в будівлі лікарні та сусідніх багатоповерхівках пошкоджено понад тисячу вікон.
За словами Терехова, вночі місто зазнало комбінованого удару балістичними ракетами та керованими авіабомбами. Екстрені служби працюють у посиленому режимі.
Ліквідація наслідків обстрілу триває, повідомила обласна адміністрація.
Раніше, 1 листопада, Терехов підбив підсумки жовтня: за місяць Харків зазнав 153 російських ударів.
За його жовтневим зведенням, у місті загинули 22 людини.
За той самий місяць поранення отримали 287 людей. Серед постраждалих у жовтні було 17 дітей.
За даними мера, жовтневі удари зачепили всі дев’ять районів міста. Серед пошкоджених у жовтні об’єктів Терехов називав міську поліклініку, по якій ударили під час прийому пацієнтів.
У матеріалі від 26 червня 2025 року Всесвітня організація охорони здоров’я описувала програму підготовки лікарень Дніпра, Харкова, Києва та Миколаєва до надзвичайних ситуацій.
Медики й адміністратори цих закладів вивчали індекс безпеки лікарень та розробляли плани реагування, зокрема на хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози.
У межах програми оцінювали стан усіх частин лікарень — від підвалів і дахів до операційних та генераторів — і виявляли вразливі місця.
Метою програми ВООЗ було збереження роботи медичної інфраструктури під час нападів на заклади охорони здоров’я, повеней і відключень електроенергії.
Проєкт реалізовували за підтримки європейського та українського офісів ВООЗ спільно з МОЗ України, а фінансував його уряд Німеччини.
