У Бучанському районі Київської області внаслідок російської атаки загорівся склад, одна людина травмована. Рятувальники локалізували пожежу та продовжують роботи на місці, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
До гасіння залучені підрозділи з Бучанського та інших районів області, а також додаткові сили. Після локалізації пожежі рятувальники проливають осередки горіння та розбирають конструкції.
Раніше обласна влада повідомила про займання на території складу в Бучанському районі внаслідок російської атаки. У соцмережах також писали про масштабну пожежу на Київщині.
Російські військові регулярно атакують українські міста й цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, застосовуючи ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню.
Керівництво росії заперечує, що армія під час повномасштабної війни цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, вбиваючи цивільних і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енергетики та водопостачання.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їхньому
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя називають ознакою геноцидних дій. Так вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники
До наведених ознак належать заяви про намір знищити українців. Президент росії та представники російської влади неодноразово стверджували, що українців як етносу «не існує», а нація є «штучно створеною». Тих, хто не погоджується з цим, закликали «знищити»; також лунали заяви, що України та українців не має бути в майбутньому.
Серед інших ознак називають публічні заклики до знищення українців; навмисні обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції – учителів, митців та інших носіїв української культури.
Також до переліку відносять запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях навчання, спрямованого на зміну ідентичності дітей;
депортацію дітей до росії без батьків із метою змінити їхню ідентичність; вилучення та знищення українських книжок у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення артефактів що свідчать про давню історію українців.
Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього Генеральна асамблея ООН ухвалила у 1948 році. Держави-учасниці документа, яких нині 149, зобов’язані запобігати геноциду й карати за нього як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До його ознак належать убивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на її знищення, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей з однієї групи до іншої та публічне підбурювання до таких дій.
