Про це повідомляє британська газета The Guardian.
Російські загарбники скинули на маріупольський драмтеатр бомбу 16 березня. У цей момент Дмитро Юрін перебував вдома. Його квартира, на проспекті Миру, знаходиться за декілька сотень метрів від театру.
“Це був жахливий, потужний вибух, величезний вибух. Я чув тільки крики. Я бачив тіла, бачив шматочки тіл. Я витягнув одну жінку, потім дівчинку, потім хлопчика. Вони всі були поранені. Хлопчик не міг рухати ногами, він кричав. У мене тремтіли руки, я був весь у крові”, – пригадав Дмитро Юрін.
Він додав, що поруч на землі лежала жінка. Її рідні намагались реанімувати жінку, тиснули на грудну клітку. Поруч з жінкою стояла дівчинка, яка говорила “мамо, не спи”. Проте жінка вже була мертвою.
Досі точно невідомо, скільки людей загинуло унаслідок бомбардування драмтеатру. Повідомляється про 300 жертв, проте за словами свідків, з театру діставали десятки тіл. Водночас розбирати завали театру заважали постійні обстріли з боку росіян.
Після цього, розповів Дмитро Юрін, він повернувся у гараж, де перебував з мамою. Випив декілька таблеток,
закурив та вирішив, що пора втікати з Маріуполя. Оскільки місто кругом оточене російськими військами, Дмитро вирішив втекти з міста морем.
У мирний час Дмитро разом із батьком часто рибалив на Азовському морі. Він відшукав своє рибальське Він знайшов свої рибальські кулики, які раніше використовувалися для викопування хробаків, взяв два мішки для сміття, щоб зав’язати їх довкола шкарпеток, кілька мотузок і чотири 5-літрові пластикові пляшки, щоб використовувати їх як буйки.
Примірявши на себе цей костюм Дмитро Юрін пішов до пляжу. Коли зайшов у азовське море, проплив 150 метрів паралельно берегу і пішов на Захід.
“Вода була дуже холодна, у мене цокотіли зуби. Іноді доводилось ховались за одну із пляшок, щоб мене не помітили. Інколи я відпочивав на цих імпровізованих буйках”, – сказав Дмитро.
Таким чином Дмитро проплив 2,5 години, подолавши 4 кілометри вздовж села Рибацьке, яке окуповане росіянами, до села Мелекіне. Там він зустрів літню сімейну пару, яка прийняла його у себе та нагодувала.
Мелекіне також перебуває під контролем російських окупантів, проте за допомогою місцевого мешканця Дмитру вдалось сісти у мікроавтобус,
який їхав до Бердянська – також окупованого армією РФ.
“На блокпосту у Бердянську російські солдати не звернули на мене увагу. Їм було не більше 18-ти років. Вже з Бердянська мені вдалось потрапити на підконтрольну Україні територію”, – додав Юрін. Нагадаємо, російські військові сили намагаються стерти з лиця Землі обложене південне місто Маріуполь, повідомив український військовий командир, який зараз перебуває в Маріуполі. Ситуацію в місті він назвав гуманітарною катастрофою – заблоковані місцеві жителі не мають доступу до їжі та води.
Раніше повідомлялось, що російські окупанти атакували потужною авіаційною бомбою басейн “Нептун” у Маріуполі ще 16 березня. На момент обстрілу він був після капітальної реконструкції, натомість тепер замість стелі величезна діра.
Також мер оточеного російськими окупантами Маріуполя Вадим Бойченко заявив про складну ситуацію у місті. За його словами, наразі військова сила противника значно переважає кількість українських захисників. Зокрема, на одного українського військового випадає 10-15 російських.
Окрім цього, за словами мера Маріуполя Вадима Бойченка, для відновлення інфраструктури Маріуполя знадобиться не менше 10 млрд доларів.
