У доповіді Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) від 6 вересня про ситуацію на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) описано численні способи, якими російська окупаційна влада та російські військові ставлять під загрозу безпечну експлуатацію станції. У звіті не робиться спроби визначити, яка сторона несе відповідальність за обстріл, що пошкодив об’єкт, і неодноразово міститься заклик до «усіх сторін» вжити заходів для покращення ситуації. Помірність і нейтральність цього формулювання можуть затьмарити гранично чіткий виклад дій росії, що підривають безпеку станції, і той факт, що у звіті Україні не приписуються будь-які небезпечні дії. Таким чином, звіт МАГАТЕ є закодованим осудом дій росії, які створили і продовжують підтримувати небезпеку ядерної катастрофи в Україні.
Про це повідомляє ISW у своєму щоденному звіті.
МАГАТЕ особливо наголошує — Україна повідомила, що російські сили розмістили військову техніку у двох машинних залах та різних інших об’єктах на ЗАЕС та навколо неї. У звіті додається, що інспекційна група, яка нарешті відвідала станцію,
нещодавно безпосередньо спостерігала російську військову техніку в машинних залах та інших місцях навколо неї. Звіт додав, що співробітники російської державної організації з атомної енергії, Росатом, перебували на місці і зауважили, що «присутність старшого технічного персоналу Росатома може призвести до втручання у звичайні лінії оперативного управління чи контролю та створити потенційні тертя, коли справа доходить до ухвалення рішення. Також зазначалося, що «експлуатаційний персонал не мав безперешкодного доступу до деяких ділянок, таких як зрошувальні басейни-охолоджувачі, дахи будівель та споруд у районі водозабору, а доступ на територію басейнів-охолоджувачів мав дозволятися військовослужбовцями на місцях». Інспекційній групі МАГАТЕ повідомили, що «місцевий аварійний центр не був доступний персоналу станції для аварійного реагування, оскільки він був зайнятий військовою владою». Команда відвідала альтернативний центр екстреної допомоги та виявила, що у ньому відсутнє «незалежне електропостачання або незалежна система вентиляції, а також відсутнє підключення до Інтернету для забезпечення ефективного зв’язку з усіма сторонами,
які беруть участь у реагуванні на надзвичайні ситуації».
Таким чином, звіт МАГАТЕ демонструє, що російські офіційні особи розмістили військову техніку у місцях, що перешкоджають доступу до основних об’єктів, направили свій власний персонал для спостереження за роботою станції таким чином, що, за оцінкою МАГАТЕ, може підірвати ефективне реагування на ядерну аварійну ситуацію, обмежуючи доступ українського оперативного персоналу до ключових частин об’єкта та перемістивши аварійний центр у місце, де відсутні основні компоненти, життєво важливі для ефективного реагування на серйозну ядерну аварійну ситуацію. Таким чином, росіяни створили на ЗАЕС умови, що підвищують ризик виникнення аварійної ситуації та значно збільшують небезпеку того, що оперативний персонал не зможе ефективно та дієво відреагувати у такому разі.
Президент росії володимир путін міг би спробувати використати побоювання, що викликають його дії, для примусу МАГАТЕ та міжнародної спільноти до фактичного визнання права росії на участь в експлуатації ЗАЕС, яке він міг би спробувати зобразити як фактичне визнання окупації росією півдня України.
Дещо зашифрована мова звіту МАГАТЕ відображає той факт, що Україна залишається оператором ЗАЕС та стороною, відповідальною за її безпечну експлуатацію та дотримання норм міжнародного права. МАГАТЕ не може безпосередньо взаємодіяти з росією щодо експлуатації станції, не визнавши принаймні мовчазно, що росія має право на консультації. путін може спробувати скористатися цією ситуацією, щоб створити процес, аналогічний Мінським угодам, які встановили припинення вогню в Україні після російського вторгнення в 2014 році. У Мінських угодах росія розглядалася як нейтральна сторона, а не як учасник, тим самим мовчазно ухвалюючи твердження путіна про те, що Україна перебуває у стані громадянської війни, а не є жертвою російської агресії. путін може спробувати використати умови, які він створив на ЗАЕС, для створення паралельної міжнародної структури, яка підриває значно більшою мірою суверенні права України на території, яку зараз окупують російські війська.
6 вересня українські сили провели контратаку в Харківській області в районі Балаклії, яка, ймовірно, відкинула російські війська на лівий берег (північний бік)
рік Сіверський Донець та Середня Балаклія. Ймовірно, 6 вересня українські сили захопили Вербівку (менше ніж 3 км на північний захід від Балаклії). На кадрах з геолокацією, опублікованих 6 вересня, видно українську піхоту у східній Вербівці (менше за 3 км від Балаклії). Декілька російських джерел визнали українські успіхи у Вербівці та повідомили, що російські війська зруйнували невказані мости на східних околицях Балаклії, щоб запобігти подальшому просуванню українських військ. На зображеннях, опублікованих 6 вересня, також видно зруйнований російський міст через річку Середня Балаклія — географічний об’єкт, за яким, ймовірно, проходить лінія російського фронту на цій ділянці. Користувачі соціальних мереж повідомили, що 6 вересня російські війська відійшли з блокпостів за шість кілометрів на захід від Балаклії.
Російські сили, ймовірно, більше не зберігають свої колишні позиції в Байраку та Новій Гусарівці (на південь від Балаклії на правому березі річки Сіверський Донець). Російські війська, ймовірно, залишили Байрак та Нову Гусарівку наприкінці серпня. На кадрах,
розміщених 30 серпня, видно, що російські війська висадили в повітря міст через річку Сіверський Донецьк біля Байрака в невстановлену дату. Дії зі знищення мосту вказують на запланований відхід росіян. Генеральний штаб України повідомив 6 вересня, що російські війська завдали авіаударів Байраку, що вказує на те, що українські сили могли просунутися в цьому районі.
Перекидання росією сил із Харкова та східної України на південь України, ймовірно, дозволить Україні за можливості контратакувати. Українська контратака 6 вересня у Харкові, ймовірно, була опортуністичною спробою, спричиненою передислокацією російських військ із цього району для посилення російських позицій проти українського контрнаступу у Херсонській області. Дані, зібрані з некрологів про російських військовослужбовців, свідчать про те, що росія перекинула до Херсонської області частини 147-го артилерійського полку 2-ї мотострілецької дивізії 1-ї гвардійської танкової армії не раніше кінця серпня. ISW вперше спостерігає за підрозділами елітної 1-ї гвардійської танкової армії росії, що діють на півдні України.
Частини 147-ї дивізії раніше, у березні, билися в Бучі, під Києвом, а частини 1-ї гвардійської танкової армії діяли в основному на харківському напрямку після відходу росіян з-під Києва.
Ключові висновки
У звіті Міжнародного агентства з атомної енергії, опублікованому 6 вересня, описуються дії росії, які підвищують ймовірність ядерної аварії на Запорізькій АЕС та знижують здатність персоналу станції ефективно реагувати на таку аварію.
Українські сили здійснили ймовірні успішні контратаки на півдні Харківської області та відбили кілька населених пунктів. Перекидання російських сил із цього району для захисту від українського контрнаступу у Херсоні, ймовірно, спровокувало ці контратаки та сприяло їм.
Українські сили продовжують руйнувати російську логістику та завдають ударів по російських складах, транспортних засобах, скупченнях живої сили та техніки, а також опорних пунктах на території Херсонської області.
Російські та українські джерела обговорювали обстріли на північний захід від міста Херсон та у західній частині Херсонської області вздовж річки Інгулець.
Російські війська поступово просувалися на південь від Бахмута та продовжували наземні атаки на північ, північний захід та південний захід від Донецька.
Російська влада продовжує створювати умови для русифікації українців, які проживають на окупованій росією території України.
