Що відомо?
Протягом останнього тижня Українські війська ініціювали серію наступів на різних фронтах: Куп’янський напрямок (Харківська область), Херсонський напрямок (правий берег херсонської області) та Мелітопольський та Вугледарський напрямки (Запорізька та Донецька області).
Офіційні джерела оголосили “радіомовчання”, трохи інформації можна отримати із звернень Генерального штабу України та звернень офіційних осіб.
Складається враження, що “всі все знають”, але ніхто нічого не говорить. В світі в якому існує Twitter, складно дотримуватись мовчання, особливо коли огляди Українського наступу в режимі онлайн висвітлюють міжнародні експерти.
Коли увага всіх була прикута до Херсонщини, позавчора (6 вересня), Українські війська почали наступ на Балаклію із заходу, так протягом цього ж дня вдалось звільнити передмістя балаклії село Вербівку.
— Igor Kyivskyi (@Igor_from_Kyiv_) September 7, 2022
Інформація про це почала поширюватись мережею ближче до вечора, найбільше від “російських військових блогерів”. Якщо на початку дня вони стверджували, що “все добре” і загрози немає до вже ближче до вечора рапортували,
що ЗСУ не тільки звільнили вербівку, але і захопили військові склади в Балаклії - ті самі, на яких у 2017 році були потужні вибухи.
6 вересняПри чому ці склади у їх “зведеннях” перетворились на “склади Шредінгера”: спочатку писали що ЗСУ їх не вдалось захопити, потім - що на складах нічого не було, далі — було але вивезли, але коли ЗСУ нарешті зайняли всі склади - писали що на складах була купа зброї та боєприпасів, яку вивезти не вдалось.
— Christopher Miller (@ChristopherJM) September 7, 2022
Також вже ближче до ночі “російські військові блогери писали, що ЗСУ вже на півдороги до Волохова Яра, в селі Яковенкове.
7 вересняВчора (7 вересня) події також розвивались динамічно. Знову ж повідомлень від офіційних осіб не було, і більшість інформації можна отримати від “російських військових блогерів” та із публікацій Twitter, зокрема щодо звільнення того чи іншого населеного пункту.
Так підтверджено звільнення сіл Нова Гусарівка та Байрак
— Taras Berezovets (@TarasBerezovets) September 7, 2022
— GeoConfirmed (@GeoConfirmed) September 7, 2022на західному березі Сіверського Дінця.
Після початку боїв в Балаклії ці села опинились у повному оточенні.
Потім було різні повідомлення про звільнення Волохова Яра та села Семенівка.
— Rob Lee (@RALee85) September 7, 2022Наразі точно це підтвердити неможливо - фото чи відеоматеріалів із цих населених пунктів знайти не вдалось.
Відомо тільки, що бої біля Волохова Яра скоріше всього почались ще вночі із 6 на 7 вересня.
Станом на вечір 7 - ранок 8 вересня, можна припустити,, що ситуація виглядає наступним чином.
Українські військові вели наступ із зі сторони Пришибу у двох напрямках - один на Балаклію через Вербове, а інший на північний схід - в напрямку Яковенкового, це дозволило перерізати - взяти під вогневий контроль трасу Балаклія - Шевченкове, чим фактично відрізати ці два угрупування. На вечір 6 вересня ЗСУ вийшли до Яковенкового та зав’язали бій частиною своїх сил, а частиною - продовжили просування до Волохового Яру та північніше - до Семенівки.
Невідома наразі ситуація із самою Балаклією, достовірного підтвердження про звільнення міста ще немає, тож можна припустити що в самому місті тривають бої.
Під питанням залишаються і населені пункти вздовж траси Балаклія - Шевченкове: Яковенкове, Волохів Яр, Студенок, Семенівка - відомостей про їх звільнення немає - тільки від “російських військових блогерів”.
Можна припустити, що Українські війська пройшли “по тилах” першої лінії російської оборони зайшовши туди із сторони Балаклії і зав’язавши бої швидко просунулись до Семенівки - розрізаючи російську оборону.
В оперативному оточенні опинилась ціла низка російських підрозділів СОБРу - спецпідрозділів національної гвардії росії. Ці підрозділи не мають великої кількості важкого озброєння.
Росія дуже не чекала удару саме в цьому напрямку. Ба більше, відповідно до “російських військових блогерів” за дві доби до бою не було підтягнуто резерв першої лінії, говорили тільки про підтримку артилерією та іноді - авіацією. А зважаючи на те, що ці ділянки прикривав СОБР - тут напевно немає великої кількості армійських підрозділів.
Також через перерізання основної дороги Балаклія - Шевченкове, фактично перекидати війська на цей напрямок росія може або “через поля”, або невеликими дорогами між населеними пунктами.
Що далі?Задум Генерального штабу очевидний, про це вже писали і “російські військові блогери” і українські. Головною метою цієї операції є Куп’янськ - великий логістичний вузол, який утримує Ізюмське угрупування.
Протягом минулих тижнів ЗСУ артилерією знищували російських військових в Ізюмі, та навіть більше - завдяки успішним контратакам вдалось просунутись до Довгенького - яке окупували в червні.
Навіть беручи в облогу Куп’янськ, ЗСУ поставлять ізюмське угрупування у складне становище, відрізавши його основну логістику.