Вугледар штурмують майже щодня, говорить боєць ЗСУ Олександр Войтко. Втім вдале розташування міста, за його словами, дозволяє нищити і техніку, і живу силу ворога.
За якою тактикою діють вороги та що відбувається поруч — у Бахмуті та Мар'їнці, Войтко розповів в інтерв'ю Radio NV.
https://www.youtube.com/watch?v=HsEZdL123xY
— Окресліть нам ситуацію, в якій зараз перебувають наші захисники Вугледара. Там за останні півтора-два місяці росіяни здійснили дві доволі масовані атаки. Вочевидь, очікуємо на наступні наступи.
— Поки що ситуація є складною, але контрольованою. Так, справді, російські війська спробували наступати, спробували зайти в Вугледар, проте це в них не вийшло. Сам Вугледар знаходиться на височині, тобто підходи до нього прострілюються нашою артилерією і це дозволяє нашим підрозділам утримувати місто і не допускати російських загарбників у сам населений пункт.
Але спроби штурму йдуть. Я би не сказав, що їх було чітко два. Вони продовжуються майже кожного дня. Проте ворог там отримав гарну відсіч. Дуже значна кількість живої сили і техніки росіян була знищена.
Тому зараз вони, отримавши таку гарну відсіч, перегруповуються, але очевидно, що вони не залишають планів наступати, зокрема і на вугледарському напрямку, і намагатися взяти штурмом цей населений пункт. Але ситуацію наші Збройні сили там контролюють.
— Під час штурмів росіяни використовують значну кількість бронетехніки — і танків, і БМП, БТРів). Росіяни таки перебувають на броні? У них справді так багато тієї техніки на вугледарському напрямку, що вони можуть нею так масовано наступати, як це демонструють на відео?
— У них багато бронетехніки. Справді на вугледарському напрямку вони змогли сконцентрувати її багато. І на інших теж. Від початку війни так було і цей фактор нікуди не зник — величезні запаси, тисячі одиниць залишились у Росії від Радянського Союзу.
Так, здебільшого ця техніка стара, але якось їздить, якось веде вогонь. Тому вона у них є і буде ще довгий час. Ще цей довгий час нашим захисникам доведеться стикатися і на вугледарському і на всіх інших напрямках зі значною кількістю бронетехніки.
Але є методи боротьби з цим. Дуже значна кількість знищується.
Після широкомасштабного вторгнення 24 лютого було кілька етапів цієї війни. І зараз якраз етап, коли росіяни намагаються атакувати на кількох напрямках значними силами. А наші Збройні сили знищують і техніку, і їхніх військових.
Наші резерви також, маємо розуміти, готуються. Я думаю, що прийде час нашого контрнаступу і звільнення всіх наших територій після цього етапу, який триває зараз.
— Коли ми спілкуємось із бійцями в Бахмуті, вони говорять, що там не так багато бронетехніки, переважно відбуваються штурмові дії силами піхоти. Натомість під Вугледаром ми спостерігаємо величезну кількість техніки. Чи є у вас якесь логічне пояснення, чому різні тактики вони використовують?
— Наскільки я розумію ситуацію, в Бахмуті вони використовували піхоту, яку їм абсолютно не шкода. Це колишні зеки, інші різні елементи, яких набирали у групу Вагнера. Там вони могли собі дозволити не рахуватися зі втратами у людях, у бійцях, і просто так гнали їх без підтримки техніки.
А тут — морська піхота, інші підрозділи їхніх регулярних Збройних сил, тому вони використовують більше саме бронетехніки.
— Аналітики Deepstate у своєму свіжому зведенні заявили про те, що їм удалося верифікувати втрати 55-ї бригади морської піхоти, яка штурмує Вугледар, у кількості 31 одиниці військової техніки. Це і БТРи, і танки різних модифікацій. Наскільки це багато? Чи, може, мало?
— Це досить значна кількість і тому зараз трошки зменшився темп їх атак. Очевидно, російські загарбники не розраховували, що наші Збройні сили так удало діятимуть і настільки багато у тих перших хвилях зможуть знищити їхньої техніки. Тому зараз там іде певне перегрупування, певним чином атаки ослабли.
Більше 30 одиниць лише підтверджені на 100% за доказами — це дуже багато. Насправді там було знищено більше цієї техніки, тому зараз у росіян певний ступор стався.
З перехоплень ми чули, що з деяких їх батальйонів, де було по плюс-мінус 300 військовослужбовців, залишилося по 50, командування все одно намагається їх вести в атаку. Але ми розуміємо, що це за наступальні дії, якщо бійці бачать, що їх так мало залишилося і такі у них великі втрати.
Можемо говорити, що загалом оборона Вугледара зараз вдала.
Сподіватимемося, що так воно триватиме і надалі. Усі наші бійці на 100% виконують свій обов’язок там зараз.
— Знаєте, що найдивовижніше? Те, що на деяких фотографіях зі знищеною російською технікою були від восьми до десяти машин одночасно сконцентровані. Це як такий собі флешбек — Київщина, північ України зразка лютого 2022 року, коли їх колони теж палили просто в величезних масштабах. Чому вони собі дозволяють там такі втрати? Чому так гуськом, як кажуть, рухаються і дозволяють артилерії так себе знищувати?
— Особисто я стикався з цим від 24 лютого на багатьох напрямках — і під Києвом це було, і в херсонському контрнаступі. Це слабка координація їхніх дій. На щастя, нікуди вона не зникла. Не було в них такого шансу — взяти якихось вдалих командирів, які би по-іншому до цього підходили.
Тому слабка координація у них зберігається. І десь у таких напружених моментах, у певному хаосі напружених боїв вони допускають такі скупчення. Це для нас добре. Будемо сподіватися, що так надалі і триватиме з їхнього боку.
— Я переглянув відео з захопленням у полон бійців 155-ї бригади, яких удалося захопити нашим бійцям із 72-ї бригади Чорних запорожців. Там 20-річні хлопці, у них в очах є якийсь величезний переляк. Я так розумію, що це мобілізовані росіяни, які штатно закрили чисельність цих морських бригад, а насправді тих морпіхів уже й немає, які професійні?
— Не можна сказати,
що їх немає взагалі, але значна кількість кадрових російських військових уже загинула після 24 лютого, тому що втрати у них величезні. І повністю, я думаю, правдива статистика, яку дає наш Генеральний штаб. Тобто це величезні втрати, величезна кількість убитих, ще більша кількість поранених.
Тому кадрові частини у них уже знекровлені. Справді є таке, що більше мобілізованих і вони десь гірше навчені. Але у цього питання є ще інший аспект: все ще зберігається у них досить значний обсяг живої сили (за рахунок мобілізації теж), і досить значний обсяг техніки. І хоч вони десь менш навчені, але на інтенсивність бойових дій це якимось переломним чином не впливає. Вони ще можуть здійснювати значні атаки і можуть на певних ділянках завдавати нам також втрат.
Але весь хід війни після широкомасштабного вторгнення доводить, що якби в російської армії все було би добре, то, напевно, зараз справи в нас були би не дуже. А оскільки ми змогли спочатку відкинути від Києва, потім з інших областей, потім провели ряд удалих великих контрнаступів на Харківщині і на правобережжі Херсонщини,
то не така ця армія у них була навчена, вишколена вже на початок.
А зараз у них не можуть у цьому покращуватися справи, а лише погіршуватися. Та ще раз наголошу: хоча цей тренд є, але досить великий обсяг військової потужності у них ще залишається. Тому доведеться нам складно .Але ми воюємо за свою землю, для нас це не якийсь конфлікт на уявній території, де ми можемо відступати і здавати наші міста. Це наша земля, наші родини за нашими спинами. Тому єдиним підсумком цієї війни буде звільнення всієї нашої території.
— Чи відомо вам, яка чисельність російських військ зараз сконцентрована на вугледарському напрямку?
— Складно сказати, тому що такі дані є у наших штабів, які займаються плануванням операцій. Я думаю, що йдеться про десятки тисяч, досить значні сили там накопичилися. Ми маємо розуміти, що фронт же не сконцентрований кілька кілометрів біля Вугледара — це від Великої Новосілки до Вугледара, фронт досить протяжний. І з резервами, думаю, що більше 10 тисяч у них точно там сконцентровано.
— Вугледар дуже сильно залежний від донецького напрямку. До нього умовно належать такі населені пункти як Авдіївка, Мар'їнка, Невельське, Опитне, Водяне. Уся ця агломерація останнім часом, згідно зі зведеннями нашого Генерального штабу, дуже активно прострілюється артилерією. При цьому, як розумію, активних штурмових дій, таких як під Бахмутом або Вугледаром тиждень тому, росіяни не проводять. Для чого так активно росіяни використовують артилерію на донецькому напрямку?
— Там тривають штурмові дії.
Можливо, зараз, у цей проміжок останніх днів не стільки живої сили і техніки туди залучає ворог, бо він також зазнав там значних втрат. З 24 лютого ці населені пункти — Мар'їнка та інші - вони пробують штурмувати, трохи просунулися. Але вони ще залишаються певною частиною під нашим контролем.
Там були і залишаються значні укріпрайони ще з 2014 року, які наші Збройні сили робили, тому ворогу там дуже складно, він там зазнав значних втрат. І зараз намагається більшою мірою працювати артилерією, аби десь пригнітити наші вогневі точки, завдати певних руйнувань цим нашим укріпрайонам.
Але Збройні сили також і там тримають оборону. В лобових атаках, які особливо були в перші місяці, на Авдіївку, Мар'їнку ворог втратив дуже багато людей. Зараз десь намагається маневрувати, обходити зі флангів, але туди залучалося дуже багато мобілізованих із Донецька і Луганська на початку. Ми знаємо з джерел, зокрема і наших, і ворожих, і з перехоплень, що більша частина луганської і донецької піхоти загинула на цьому напрямку, тому що їх одразу кинули в ці лобові атаки. Вони були дуже погано оснащені,
в порівнянні з російськими регулярними частинами, і були знищені.
У нас там позиції сильні, наші Збройні сили роблять усе для захисту і цих населених пунктів. А Мар'їнка, для розуміння, — це ворота до Донецька фактично. Там по прямій кілометрів 15 і вже Донецьк. От такий населений пункт із 24 лютого вони не можуть повністю взяти. Честь і хвала нашим Збройним силам.
Думаю, там успішна оборона триватиме і прийде той час, коли ще з Мар'їнки ми будемо повертати наші тимчасово окуповані території в Донецькій області аж до кордону з Росією.
— Ватажок так званих «ДНРівців» Денис Пушилін уже, напевно, разів десь 12 захопив Мар'їнку. На яких рубежах ця оборона триває? Чи могли би ви дати більше ясності щодо Мар'їнки?
— Місто, на жаль, майже повністю в руїнах. Це вже складно назвати містом чи якимось населеним пунктом. Там тривають значні бої з використанням танків на вулицях і артилерії. І піхотні бої там відбуваються. Не буду дуже детально конкретизувати, але скажу, що повністю ворог Мар'їнку не взяв. І не світить це йому в найближчій перспективі. Певну частину Мар'їнки ворог контролює,
він справді зайшов у цей населений пункт, це вже не є таємницею. Але і наші Збройні сили в досить значній частині Мар'їнки ще тримають свої позиції.
— Директорка компанії SpaceX оголосила про те, що відтепер вони не дозволятимуть використовувати Starlink для підтримки нашої безпілотної авіації. Мовляв, з самого початку не домовлялися щодо таких умов. Чи щось уже змінилося в сенсі використання Starlink для наших військових? Наскільки це ризикована ситуація? Як це може бути реалізовано?
— Поки що ми не бачимо якихось проблем зі Starlink у себе. Але, можливо, це рішення щойно було ухвалено керівництвом компанії SpaceX і вони найближчим часом вноситимуть якісь зміни.
Використання Starlink є дуже важливим для наших Збройних сил. Звичайно, цю проблему треба конкретизувати, що саме керівництво компанії SpaceX має на увазі під цим, які функції вони планують обмежити, і в найкоротший час вирішити. Ідеальним варіантом було би те, щоб вони використовувалися так само, не було б якихось технічних обмежень.
Starlink є досить важливим і засобом комунікації, і також (не будемо дуже детально конкретизувати, щоби не давати ворогу більше інформації про це) досить вагомою ланкою у веденні бойових дій, зокрема і з безпілотниками, і в багатьох інших аспектах. Тому керівництву нашої держави, хто відповідальний за це, було би дуже важливо прокомунікувати і спробувати цю проблему вирішити, аби поменше було якихось технічних обмежень зі Starlink.
