Хоча Росія дещо збільшила кількість строковиків у весняній хвилі призову, їх навряд чи негайно відправлять на фронт в Україну. Тим часом РФ, ймовірно, розраховує на новий обмін зі США після затримання журналіста Евана Гершковича.
Про це йдеться у новому зведенніІнституту вивчення війни.
30 березня Володимир Путін підписав указ про весняний призов у Росії, який передбачає залучення 147 000 призовників на строкову службу з 1 квітня по 15 липня. ISW нагадує, що РФ щорічно проводять два цикли призову, причому у весняному зазвичай набирають 134 000 молодих чоловіків. Аналітики вважають, що Росія може використати навчальний потенціал (військові полігони) Білорусі, щоб навчити військовій справі на 13 000 більше призовників порівняно з попередніми роками. За даними України, за останні місяці в Білорусі могло навчатися не більше 9000−10 000 російських військових одночасно, ISW спостерігав схожі цифри — як російські сили тренують до 12 000 військових у Білорусі.
Супутникові зображення показують, що російські війська, які тренуються в Білорусі на Обуз-Лєсновському полігоні,
в середині березня передислокувалися назад у Росію, вочевидь звільнивши місце для нових «партій». Утім, нові призовники не збільшать російську бойову міць у короткостроковій перспективі, прогнозують в ISW, оскільки мають пройти місяці навчання та служби, перш ніж опинитися в бою.
Аналітики ISW також вважають, що Путін навряд чи розгорне нових призовників для участі в бойових діях в Україні - передусім через побоювання щодо стабільності свого режиму. Голова оборонного комітету Держдуми РФ Андрій Картаполов 30 березня заявив, що призовників весняної хвилі 2023 року не відправлятимуть на окуповані Росією території України. Картаполов також запевнив, що у російське військо не призиватимуть чоловіків з окупованих територій. ISW припускає, що твердження Картаполова можуть бути правдивими, оскільки досі не спостерігалося значних масштабів використання російських призовників на передовій після перших місяців війни, а особливо після затоплення крейсера Москва, на борту якого було кілька призовників. Використання Путіним призовників у зимово-весняний період 2022 року викликало соціальну напругу в Росії,
і Путін навряд чи буде ризикувати стабільністю свого режиму, відправляючи новоспечених військовослужбовців на передову. Юридично це незаконно, тож Путін, імовірно, вважає, що політична вартість відправки призовників на передову є вищою, аніж мобілізація резервістів восени 2022 року в Росії. Навіть у відповідь на контрнаступ України в Харківській області він відправив воювати мобілізованих для стабілізації лінії фронту, хоча призовники наприкінці свого навчання можуть воювати ефективніше, аніж цивільні резервісти.
Нова хвиля призову зі збільшеною кількістю призовників матиме ще один ефект: це може зменшити потенціал Росії для навчання резервістів та іншого персоналу, набраного за допомогою кампаній прихованої мобілізації, вважають в ISW. Росія має обмежений потенціал для навчання військових, тож залучення його на підготовку строковиків, які не воюватимуть у 2023 році, позбавляє Кремль можливості готувати резервістів і «добровольців», яких планує відправити на фронт. Водночас Кремль може примушувати призовників, набраних навесні 2022 року, які вже закінчують річну службу,
підписувати військові контракти, щоб поповнити свою бойову силу в Україні. Наскільки успішними будуть такі зусилля, ще не ясно.
Аналізуючи арешт кореспондента Wall Street Journal Евана Гершковича в Єкатеринбурзі за звинуваченням у шпигунстві, аналітики ISW припускають, що ФСБ могла затримати його у відповідь на арешт у США росіянина Сергія Черкасова. Черкасова підозрюють в роботі на російську розвідку. ФСБ натомість стверджує, нібито Гершкович за дорученням США збирав відомості про діяльність підприємства російського військово-промислового комплексу, які становлять державну таємницю. Тепер Кремль, ймовірно, використає затримання Гершковича, щоб спробувати змусити США піти на певні поступки. Москва може спробувати повторити обмін полоненими, подібний до обміну американської баскетболістки Брітні Грайнер у грудні 2022 року на російського незаконного торговця зброєю Віктора Бута
ISW звертає особливу увагу на місце арешту Гершковича. У Єкатеринбурзі розташовані 12 російських оборонних підприємств, які виробляють зенітні ракетні комплекси, зенітні ракети великої дальності,
радіосистеми, обладнання для наземного забезпечення ракет і літаків, електронні системи управління ракетними комплексами, системи наведення ракет і радари, самохідні артилерійські системи, високозбагачений уран, сплави рідкоземельних металів, важку техніку та оптичні системи для військових літаків. Серед цих підприємств — основний російський виробник самохідних артилерійських систем Уралтрансмаш; одне з провідних оптичних підприємств Росії - Уральський оптико-механічний завод; а також Уралмаш, який масово виробляв танки під час і після Другої світової війни.
Невідомо, з яким військово-промисловим підприємством пов’язані заяви ФСБ про арешт Гершковича, але багато з них виробляють системи та обладнання, яке російські сили втрачали або використовували в значних кількостях під час війни в Україні. Інші підприємства використовують мікрочіпи, яких у Росії критично не вистачає, тож саме вони можуть бути об'єктами інтенсивної контрабанди та спроб РФ ухилитися від санкцій. ISW вважає, що значна нестача обладнання, ймовірно, обмежує здатність російської армії вести механізовану маневрову війну в Україні,
і що Кремль намагається поступово мобілізувати російський військово-промисловий комплекс для задоволення потреб російської армії без проведення повної економічної мобілізації.
Представники західної військової спільноти вважають, що ПВК Вагнера та регулярна російська армія, ймовірно, втратили значну кількість живої сили в районі Бахмута, що ще більше стримуватиме наступ Росії на місто. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі повідомив 29 березня, що вагнерівці мають близько 6000 професійних найманців і 20 000 − 30 000 «новобранців», переважно колишніх засуджених, які воюють в районі Бахмута. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі наприкінці грудня 2022 року повідомляв, що ПВК Вагнера має 50 000 бойовиків в Україні, зокрема 10 000 контрактників і 40 000 «новобранців». Оскільки ПВК Вагнера розгорнула переважну більшість своїх сил для наступу з метою захоплення Бахмута, цілком ймовірно, що різниця між цифрою Кірбі (50 000 вагнерівців станом на грудень) і цифрою Міллі від (26 000 до 36 000 в районі Бахмута зараз) є результатом втрат вагнерівців у наступі на Бахмут.
17 лютого Кірбі повідомляв, що вагнерівці втратили в операціях в Україні щонайменше 30 тис. осіб, з них 9 тис. загиблими. У найближчі тижні ПВК Вагнера може втратити тисячі «новобранців», оскільки у засуджених закінчуються шестимісячні військові контракти, а Пригожин схоже, поки що дозволяє «помилуваним» повернутися з передової в Росію після завершення цих контрактів. Втрати в живій силі продовжуватимуть стримувати російські наступальні операції в районі Бахмута, а також на ширшому театрі бойових дій, прогнозують в ISW. А загалом значні втрати вагнерівців, ймовірно, загрожуватимуть здатності цієї ПВК зберегти свою впливову роль серед російських сил, які воюють в Україні.
Битва за Бахмут: оновлена мапа
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- Володимир Путін призначив регіональним представником Росгвардії в Донецькій області Олександра Ходаковського, відомого прокремлівського військового «блогера», колишнього т. зв. «міністра безпеки» серед бойовиків «ДНР» і нинішнього командира батальйону Восток (російської проксі-сили на Донбасі). В ISW вважають, що цей крок свідчить про намагання Росії стягнути більше сил з окупованої Донецької області (Ходаковський як уродженець Донецька має тісні зв’язки з бойовиками «ДНР» і проросійськими групами на Донбасі, тож може сприяти проведенню вербувань). Призначення також сприяє спробам Кремля формалізувати проксі-угруповання в Донецькій і Луганській областях та підпорядкувати їх структурам, контрольованим Кремлем.
- Російська влада затримала в.о. заступника голови Брянської області Олену Єгорову та другого заступника губернатора Тетяну Кулешову за підозрою в отриманні хабара.
- Війська РФ здійснили обмежені атаки на північ від Куп’янська та вздовж лінії Сватове-Кремінна.
- Окупанти продовжують наступальні дії в районі Бахмута, а також на ділянці Авдіївка — Донецьк.
- «Помилувані» вагнерівцями колишні засуджені продовжують вчиняти злочини в Росії після закінчення служби у ПВК Вагнера.
- Російська окупаційна «влада» продовжує намагатися створити умови для проведення виборів у вересні 2023 року шляхом подальшої інтеграції окупованих територій у російський правовий апарат.
