У мережі деяке пожвавлення щодо цифри в 200К знищених російських окупантів. Я з 2014 року працюю із темою втрат. Через що намагаюся всі цифри, зокрема – найбільш офіційні: 1) сприймати не як абсолют, бо як орієнтир; 2) усвідомлювати логіку того чи іншого підрахунку. Бо через чутливість теми є багато нюансів.
Наприклад, ми можемо знати точну цифру російських втрат. Але нам невигідно це показувати, щоб не розкривати супротивнику, до якої інформації ми маємо доступ і як її сприймаємо.
Думаю, коректніше звучала б формула «понад 200 тис. безповоротних втрат російських військ» (тобто, убитих, зниклих безвісти, полонених, осіб з виключаючими продовження служби пораненнями). Бо є кілька «категорій умовчання».
Скажімо, за методикою підрахунку втрат на ділянці фронту ми можемо розуміти близько до істини число вбитих ворогів, але частина з них може бути з ОРДЛО. Для внутрішньої ситуації у росії ці втрати жодного значення не мають. Тому з березня 2022 року група «Інформаційний спротив» публічно показує найконсервативнішу цифру – кількість солдатів, похованих чи офіційно в самій росії (!),
визнаних загиблими.
Зараз у нашій базі 23097 імен, за якими є повна інформація (плюс кілька сотень тих, де є якісь розбіжності за місцем призову/служби/поховання). Ці відомості дають змогу робити якісь висновки, висувати гіпотези та щось екстраполювати із поправками на весь комплекс даних.
Що ми бачимо зараз.
Лідери в абсолютних цифрах:
Краснодарський край – 1501
Свердловська область – 941
Самарська область – 810
Башкортостан – 713
Челябінська область – 704
Бурятія – 683
Дагестан – 584
Забайкалля – 551
Волгоградська область – 548
Пермський край – 544
Ростовська область – 506
Новосибірська область – 473
Саратовська область – 464
Московська область – 464
Іркутська область – 457
У кожну цифру можна заглибитись, є особливості.
Лідерство Краснодарського краю – через масові поховання вагнерівців із різних регіонів. Свердловська область – також через велику кількість зеків плюс мобілізація. Самара – були одномоментні масові втрати, які не приховати. І т.д.
Із тенденцій.
Позначилися регіони, для яких «СВО» практично закінчилася або йде в легкому режимі.
По-перше, це національні республіки Північного Кавказу,
крім Дагестану. В Інгушетії втрати завмерли минулого літа. Поодинокі втрати в Чечні (це якраз показник, що в т.зв. «ахмат» наймають людей з усієї росії), кадиров воює у телеграмі та тік-току. Кабарда, Карачаєво-Черкесія – одиниці. Значно знизилися темпи втрат у Північній Осетії. Це вказує на те, що росвладі швидше доведеться вкладати ресурс для підтримки стабільності в цих регіонах, ніж черпати з них для війни з Україною.
По-друге, це низка регіонів росії, де або вибили професійні частини або проблема з мобресурсом. Калуга, Кострома, Рязань, Тула, Курган. Знизилася динаміка втрат у Бурятії. Адигея, Калмикія – практично немає динаміки.
Статистика показує, на які регіони війна лягає зараз.
Це:
частина Уралу (Свердловськ, Челябінськ),
Сибір (Красноярський край, Новосибірськ, Кемерово, Іркутськ, Алтайський край),
Поволжжя (Башкирія, Самара, Перм, Оренбург),
Далекий Схід (Якутія, Забайкалля, Примор’я).
Стабільний потік трун у Московську, Тверську, Брянську та Воронезьку області, Ростов та Волгоград.
За динамікою втрат видно, мобілізовані з яких регіонів вводилися в бій,
як їх наші пошматували, де можуть бути проблеми з мобілізацією. Вже цілком обґрунтовано можна говорити, які регіональні лідери змогли краще захистити своїх людей, а які прогинаються під Москву в режимі «чого бажаєте». Не забуваймо, що у вересні у рф – єдиний день голосування, вибори. Звичайно, ніяких проявів свободи там не буде, але гостра реакція людей, які втратили близьких (особливо через мобілізацію), точково буде. Кількість цих точок залежатиме, зокрема, від подій на фронті влітку. У низці регіонів губернаторів відкрито звинувачують, що вони кидають земляків на смерть.
Коли все це розкладаєш, видно, де розлад може шукати ресурс.
Перше – це великі міста. Що вона робити у форматі відкритої мобілізації поки що боїться. Але оскільки гарматне м’ясо необхідно поповнювати, вигадуються сурогати (а-ля збори).
Друге – мігранти, новонавернені громадяни. Цей сюжет розігрівається прямо зараз і потребує окремого розгляду.
В підсумку.
Російська влада протягом року досить ефективно керувала темою сприйняття втрат батогом та пряником – 1) великими виплатами та погрозами позбавити їх, якщо буде порушено мовчання; 2) усуненням акцентів на зеків. Їм удалося більш-менш реанімувати систему мобілізації. Проте проявилися й слабкі ланки, які випадають і випадатимуть. Наш шлях – робота з цими із слабкими ланками. Де тонко – там і порвемо.
Олексій Копитько
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter а також на наш канал в Telegram Разом до Перемоги!
Сообщение 200 тисяч ліквідованих окупантів: про що свідчить кількість втрат армії рф появились сначала на Iнформацiйний спротив.
