Після невдалого повстання ПВК "Вагнер" продовжуються обговорення деталей домовленостей, укладених між Пригожиним та Кремлем за посередництва самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), інформує Цензор.НЕТ із посиланням на УП.
Експерти зазначають, що повідомлення про угоду, укладену за посередництва Лукашенка і спрямовану на припинення збройного повстання найманців Пригожина, дозволяють припустити, що залучені сторони, можливо, досі обговорюють деталі угоди.
Крім того, російські джерела припускають, що бунт "Вагнера" вже має потужний вплив на російську командну структуру.
У звіті зазначається, що джерела, які публікують ці припущення, в основному були точними в попередніх повідомленнях про зміни в російському командуванні, хоча тривале серйозні потенційні наслідки, пов'язані зі збройним заколотом Пригожина, можуть вплинути на точність цих джерел. Наразі ISW не може підтвердити жодного з цих припущень про зміну командування, але очевидно, що збройний заколот продовжує мати значні наслідки на інформаційний простір.
В огляді також згадують про повідомлення росЗМІ про арешт російського генерала Сергія Суровікіна.
На думку фахівців, якщо російська влада таки заарештувала Суровікіна, то Кремль, ймовірно, використає його і поплічників як цапа-відбувайла, щоб публічно пояснити, чому російські військові та органи внутрішньої безпеки погано відреагували на заколот, і щоб виправдати потенційну зміну російського військового керівництва.
ISW раніше повідомляв про помітні зв'язки Суровікіна з ПВК "Вагнера", саме тому генерал є головним кандидатом на роль цапа-відбувайла, незалежно від фактичного рівня підтримки, яку він надав заколоту.
Аналітики припускають, що Кремль може спробувати заспокоїти зневагу до керівників МО, знизивши роль Герасимова в операціях в Україні, хоча він, швидше за все, збереже, принаймні номінально, посаду.
В огляді ідеться і про те, що Кремль, можливо, обрав Теплінського як фактичного командувача військових дій, оскільки він, за повідомленнями, користується широкою популярністю серед росіян, зокрема й ультранаціоналістичної спільноти.
Зазначається, що Кремль, ймовірно, намагатиметься балансувати між заспокоєнням невдоволення МО і очищенням його від нелояльних фігур, не суперечачи при цьому своїй риториці і діям. Якщо йому буде надто важко досягти цього балансу, він може вирішити переслідувати лише одну з цілей. У такому випадку Кремль майже напевно зробить вибір на користь очищення від нелояльних фігур, попри постійний гнів щодо керівництва МО.
