Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
«Посилення ударів російської армії по українській портовій і зерновій інфраструктурі та загрози морської ескалації, ймовірно, є частиною зусиль Кремля використовувати вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи та вимагати від Заходу значних поступок», - вважають у ISW.
Зазначається, що кілька днів тому президент Росії Володимир Путін заявив, що повернення до зернової угоди в її нинішньому вигляді є «безглуздим», і закликав до скасування санкцій на постачання російського зерна й добрив, а також усунення перешкод для російських банків, які обслуговують постачання продовольства на світовий ринок, включаючи їх підключення до банківської системи SWIFT.
Крім цього, Путін також закликав відновити постачання комплектуючих і запчастин для російської сільгосптехніки та виробництва добрив, вирішити питання з фрахтуванням суден у Росії та страхуванням експорту російського продовольства, відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса та зняти блокування російських сільськогосподарських активів.
В Інституті зазначають, що Кремль, імовірно, розглядає Чорноморську зернову ініціативу як один із небагатьох важелів впливу на Захід, що в нього залишився, і вийшов з угоди, щоб забезпечити ці поступки.
Також не слід виключати версію, що Кремль може руйнувати українську портову та зернову інфраструктуру, щоб встановити умови для експорту вкраденого українського зерна з окупованих Росією територій, що може принести непропорційну користь російській економіці.
В ISW не виключають, що Росія також намагається посилити розбіжності між українським і центральноєвропейським урядом, оскільки Україна та Захід шукають спосіб змінити маршрут експорту зерна.
Читайте також: Били у дві хвилі: Гуменюк про ракетний обстріл зернового термінала на Одещині Як повідомляв Укрінформ, Росія 17 липня оголосилапро припинення угоди з Туреччиною та ООН щодо Чорноморської зернової ініціативи.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони продовжили до 15 вересня 2023 року.
Міністри сільського господарства цих країн 19 липня ухвалили спільну заяву з вимогою продовження дії заборони до кінця року.
