На Токмацькому напрямку передові підрозділи ЗСУ наблизились та закріпились на позиціях на схід від селища Новопрокопівка, на відстані близько 2.5 км. Одночасно, з півночі передові підрозділи ЗСУ вже знаходяться від цього селища на відстаніі трохи більше 1 км.
Окрім того, варто зазначити, що ЗСУ дуже близькі до того, щоб перерізати польову дорогу, яка веде з Новопрокопівки у селище Вербове. Безумовно, якщо це станеться, то ситуація із утриманням першої позиції головного рубежу оборони противника між Ноопрокопівкою та Вербовим для нього суттєво погіршиться. Адже, таким чином маневр силами й засобами для противника явно погіршиться. Причому, саме на найбільш загрозливій для нього ділянці.
На даний момент, підрозділи 71-го та 210-го мотострілецьких полків (мсп) противника намагаються цьому завадити. Однак, повністю зупинити просування передових підрозділів ЗСУ східніше с.Новопрокопівка у них не виходить (українські підрозділи, діючи вздовж першої позиції головного рубежу оборони противника, просунулись у південному напрямку ще на кілометр).
На північно-східній околиці с.
Вербове, очевидно, вже не меньше 2-х діб, тривають запеклі ближні бої української піхоти з підрозділами 417-го окремого розвідуального батальйона (орвб) противника та батальйоном БАРС-11. Це говорить про те, що ділянка прориву першої позиції головного рубежу оборони противника розширюється по фронту не тільки у західному напрямку, а й у східному.
Так, й мабуть головна новина з цього напрямку – південніше с.Вербове противник розгортає підрозділи 387-го мсп ТрВ зі складу своєї 44-ї повітряно-десантної дивізії (пдд). Про формування цього “кострубато-десантного” з’єднання на базі Рязанського училища я писав ще наприкінці минулого року.
За своєю назвою воно вважається “десантним”, але за суттю є дуже своєрідним конгломератом частин й підрозділів, які підпадають скоріше під статус “територіальні війська” чи “формування мобілізаційного резерву”, а не справжні повтряно-десантні війська.
Хто забув, нагадаю.
Формування 2-х “дивізій мобілізаційного резерву (МР) повітряно-десантних військ” 44-ї пдд та 104-ї десантно-штурмової (дшд) відбувалось на базі Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища,
242-го навчально-тренувального центру пдв, а також у ППД та на навчальних центрах 31-ї та 83-ї окремих десантно-штурмових бригад (одшбр).
Що характерно, у самому російському командуванні ніхто не “заблуждается” на рахунок рівня боєздатності цих частин та з’єднаннь, й зазвичай, по відношенню до них вживають у приватних розмовах такий своєрідний термін, як “ублюдочные”.
Термін “ублюдочные” зовсім недаремно та випадково використовується самим російським військовим командуванням, по відношенню до цих “з’єднань”, адже їхній бойовий склад (як у кількісному, так й якісному вимірах) та рівень бойових спроможностей, на сьогоднішній день, викликають більше запитань, ніж відповідей.
Судіть самі:
– 44-а повітряно-десантна дивізія (пдд) МР складається з 2-х полків – 111-го стрілецького полку МР та 387-го мсп ТрВ. Що в ній “десантного” – відомо виключно російському гш та мабуть її командиру;
-104-а десантно-штурмова дивізія (дшд) МР також складається з 2-х полків – 1044-го мсп ТрВ та ще одного “стрілецького полку МР”, який формувався та розгортався на базі 83-ї одшбр
За великим рахунком,
ці росіянські “десантники” є банальною “мобілізованою піхотою”. Той факт, що їх “збивали” у більш-менш прийнятні військові формування на базі справжніх десантних частин, підрозділів та установ зовсім не робить їх самих в “автоматичному режимі” десантниками.
Хоча, звісно, російське командування й намагалося надати цьому “мобілізаційному розгортанню” такого собі десантного “флеру”. Наприклад, в процесі формування 387-го мсп ТрВ, його досить “обильно” укомплектували командним складом з числа офіцерів РВПДКУ, а 11-й сп МР оголосили “десантним” простим наказом тодішнього заступника командуючого УВ “Днепр” генерала Теплінського. Тому, ці “новосформовані дивізії МР пдв зс рф” – це ті самі “чмобікі”, які під час своєї “допідготовки” десь “стояли біля пдв”.
А ні за своєю штатно-організаційною структурою, а ні штатним озброєнням та військовою технікою (ОВТ), або особливостями процесу своєї допідготовки та бойового злагодження ці з’єднання не відповідають терміну “десантний”, тим більше “повітряно-десантний”, або навіть “десантно-штурмовий”.
І ось, “під Работине” російське командування,
нарешті, потягнули й цю “красоту”. На додачу до “кадрових” 7-ї та 76-ї десантно-штурмових дивізій (дшд).
Наскільки я розумію, саме їх й будуть вводити у бій у смузі наступу передових підрозділів ЗСУ на Токмацькому напрямку на ділянці між Новопрокопівкою та Вербовим.
На даний момент я не готовий оцінювати це рішення російського командуання, як те саме “кардинальне”, про яке я писав декілька днів тому. Адже, на даному напрямку ми можемо, поки що, спостерігати зосередження та розгортання лише ОКРЕМИХ частин зі складу 76-ї дшд та 44-ї пдд (по одному полку – 104-й дшп та 387-й мсп ТрВ). Але той факт, що російське командування стягує до “місця прориву” першої позиції свого головного рубежу оборони всього що “можливо й неможливо”, всього що “подає ознаки життя” є очевидним.
Тепер, щодо інших повідомлень:
– Як з’ясувалось, факт захоплення артилерійських гармат противника 152-мм калібру з розряду “буксируемой” на Токмацькому напрямку, має ознаки окремо взятого випадку. Тому, нажаль робити якісь узагальнюючи висновки на даний момент, з цього приводу – не варто;
– Повідомлення про якійсь масштабний наступ українських військ по рубежу Новодонецьке – Новомайрське.
на даний момент ще потребують уточнення. Принаймні, якихось достовірних відомостей про просування українських військ на цьому напрямку – в мене немає. Однак, пожвавлення переміщення підрозділів противника в тактичних тилах цієї зони, група “ІС” фіксує, зокрема – підрозділів 5-ї окремої танкової бригади (отбр) противника (по загальному напрямку Керменчик – Новодонецьке), а також окремих підрозділів 110-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) південно-східніше селища Новомайорське.
Ну й в якості поточних новин.
Північніше м.Бахмут (район м.Соледар) противник підсилив підрозділи 137-го парашютно-десантного полку (пдп) зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) двома батальйонами “добровольців” – БАРС-29 “Невские” та “газпромовскою” пвк у вигляді батальйону “Поток” у смуз оборони 123-ї омсбр.
Очевидно, що противник намагається не допустити прориву свого рубежу оборони між Краснополівкою та Яковлівкою з півночі у бік м.Соледар, тому намагається ешелонувати свої війська (сили) по цьому напрямку.
Координатор групи “ІС” Костянтин Машовець
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter а також на наш канал в Telegram Разом до Перемоги!
Сообщение ЗСУ розширюють ділянку прориву фронту біля Вербового: дані групи “ІС” появились сначала на Iнформацiйний спротив.
