Джерело: The New YorkTimes
Результати дослідження, проведеного під керівництвом Джона Іоаннідіса, епідеміолога зі Стенфордського університету, показали, що здобуття Нобелівської премії або стипендії Мак-Артура знижують продуктивність вчених в контексті публікацій та цитування їхніх робіт.
“Здається, що ці премії не підвищують продуктивність вчених і що це має зворотний ефект”, — прокоментував Іоаннідіс.
Як розповіли у виданні, науковці порівняли кількість публікацій та цитувань 72 нобелівських лауреатів та 119 стипендіатів Мак-Артура до та після отримання премії у діапазонах по три роки. Публікації дають уявлення про те, скільки нових робіт було проведено вченим, а цитування — про те, який вплив ці роботи мали на галузь знань.
Нобелівські лауреати опублікували приблизно рівну кількість робіт до і після отримання премії, однак при цьому їхні роботи після отримання премії цитувалися набагато рідше, ніж до отримання нагороди. Стипендіати Мак-Артура опублікували дещо більше робіт, але їхня цитованість залишилася приблизно на тому ж рівні. Кількість цитувань на одну роботу як у нобелівських лауреатів,
так і стипендіатів Мак-Артура після отримання премії знизилася.
На думку фахівців, на зниження продуктивності впливають додатковий тягар відповідальності після отримання премій, а також те, що деякі науковці вважають отримання престижної премії піком у своїй кар’єрі та йдуть в інші галузі досліджень, щоб спробувати щось нове.
Нобелівська лауреатка Андреа Гез, астрофізикиня із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, вважає, що Нобелівська премія дає вченим впевненість для реалізації більш масштабних та амбітних ідей.
“Трансформаційна робота добре відома тим, що її не часто цитують”, — пояснила вона.
- У 2023 році на Нобелівську премію миру Міжнародне бюро миру висунуло організації з України, Білорусі та Росії. Серед них – “Український рух Пацифістів”, який заснував скандально відомий журналіст та блогер з Івано-Франківська Руслан Коцаба.
