Ознаки академічної недоброчесності знайшли в докторській дисертації Лілії Філіпішиної – однієї з 60 кандидатів до Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при уряді.
У роботі докторки економічних наук виявили запозичення на майже третині (27%) сторінок наукової праці.
Про це йдеться в аналізі роботи науковиці, який опублікували активісти громадської ініціативи "Дисергейт".
Лілія Філіпішина здобула ступінь докторки економічних наук, захистивши дисертацію в ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет".
У її праці на тему "Формування стратегії сталого економічного розвитку промислових підприємств" активісти знайшли плагіат на 102 сторінках що відповідає майже третині (27%) загального обсягу роботи.
РЕКЛАМА:
Автори аналізу виявили, що запозичення були з робіт інших науковців – Вікторії Гончар та Михайла Узуна, які також писали та захищали дисертації в Приазовському державному технічному університеті.
Фото: Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Фото: Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Фото:
Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
"З дисертації Гончар були переписані як невеликі шматочки, так і довгі фрагменти і навіть здоровенні таблиці, – вийшло аж на 95 сторінок.
А з дисертації Узуна було переписано два фрагменти на 7 сторінок основного тексту" – стверджують активісти.
Автори аналізу знайшли в докторській Філіпішиної ознаки видалення покликань на доробки інших вчених, а також підміну років досліджень що "свідчить про фальсифікацію".
Крім того, в роботі виявили переписування вступних слів, при тому, що основний текст залишився без змін. Кілька разів у дисертації є місця, які повністю відповідають тексту з праць інших науковців, хоч авторка додає правильні покликання на автора з примітною "доопрацьовано на основі".
Читайте також :
Була керівницею робіт із плагіатом: у докторській викладачки харківського вишу знайшли "запозичення"
Лілія Філіпішина працює в трьох закладах вищої освіти:
- виконуючою обов’язки заступника з навчальної роботи директора Первомайського навчально-наукового інституту Національного університету кораблебудуванні імені адмірала Макарова;
- професоркою кафедри економіки та бізнес-технологій факультету економіки та бізнес-адміністрування державного університету "Київський авіаційний інститут";
- професоркою кафедри міжнародного менеджменту та інновацій Інституту економіки та менеджменту Національного університету "Одеська політехніка".
науковиця стала переможницею Національної премії "Найкраща українка в професії 2020" в категорії "Науковець".
Що відомо про конкурс та Національну раду з питань розвитку науки і технологій? Національна рада з питань розвитку науки та технологій – консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів.
Її метою є забезпечення взаємодії між вченими, органами виконавчої влади та сектору економіки для формування та реалізації політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Зокрема, рада надає пропозиції щодо питань:
- визначення пріоритетів розвитку науки і техніки;
- інтеграції української науки у світовий науковий простір;
- державної атестації наукових установ;
- присудження ступенів та вчень звань та іншого.
Читайте також :
Плагіат у НАН: комісія із захисту науки рекомендувала звільнити очільницю Ради молодих учених
До Наукового комітету входять 24 вчених, які представляють наукову спільноту, а також є "науковими лідерами, мають визначні наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі".
27 травня відбулося засідання, на якому 60 кандидатів висунули на обрання до Наукового комітету висунули.
Активісти "Дисергейт" заявили, що 11 претендентів мають "дуже підозрілі на предмет плагіату" дисертації. Крім того, 22 кандидати були науковими керівниками осіб із такими працями.
Раніше активісти виявили плагіат у шести наукових роботах та кандидатській дисертації заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка.
Читайте також :
МОН: Чотирьох науковців позбавили ступенів через плагіат у дисертаціях
