У лісах поблизу Калиша (Польща) археологи зафіксували унікальну знахідку — масивне зігнуте золоте намисто вагою 222 г.
Артефакт виявив 7 серпня 2025 року Матеуш Ляхович, член історико-дослідницької групи SPŚH «DENAR Kalisz». Спершу знахідку прийняли за частину браслета, проте експерти встановили, що це повноцінне намисто.
Читайте також:
Статусна річ. У Фінляндії знайшли прикрасу віком 1500 років На думку фахівців, прикраса може належати до спадщини готів — германського племені, відомого своїми масштабними міграціями у пізньоримську добу та в часи Великого переселення народів. Подібні золоті кільця археологи знаходили у Скандинавії, часто з рунічними написами. Хоча на калишському екземплярі немає гравіювання, він зберігся у відмінному стані, а насичений жовтий колір вказує на використання майже чистого золота.
Як зазначала археолог Мажена Пшибила у в журналі Wiadomości Archeologiczne золоті кільця та браслети були одними з найважливіших символів престижу у ранньосередньовічній скандинавській культурі, згадуваних у «Старшій Едді». Такі прикраси асоціювалися з королівською владою,
багатством і щедрістю та часто дарувалися правителями своїм воїнам як знак вірності та підтримки. Значення цих предметів підтверджують і археологічні знахідки, зокрема зображення на знаменитому камені з Тангельгорди на острові Готланд.
Готи переселилися зі Скандинавії на південне узбережжя Балтики у перші століття нашої ери, згодом оселившись у районах Нижньої Вісли, Тухольських Борах і Крайні. Їхнє перебування на території сучасної Польщі мало значний вплив на місцеву історію та культуру, сприяючи міжетнічним контактам і торгівлі.
Знахідка калишського намиста дає цінну інформацію про ремісництво, торгові шляхи та культурний обмін між готськими та скандинавськими суспільствами. Вона поглиблює розуміння раннього середньовіччя та допомагає зберегти матеріальну спадщину стародавньої Польщі.
Читайте також:
Повернення до руїн. Археологи довели, що люди жили в Помпеях ще сотні років після виверження Везувію
