Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, пропонує переглянути традиційні уявлення про те, як виникли перші держави.
Раніше вчені вважали, що поштовхом до формування держав стало поширення землеробства. Однак між початком сільського господарства (приблизно 9 тисяч років тому) і появою перших держав минули тисячоліття, тож ця теорія викликала сумніви, пише midgard.news.
Група дослідників проаналізувала дані сотень суспільств у поєднанні з глобальним лінгвістичним деревом і виявила: інтенсивне землеробство з іригацією та удобренням могло бути не причиною, а наслідком появи державних структур.
За результатами роботи, вирішальним чинником стало саме вирощування зернових культур — пшениці, ячменю, рису чи кукурудзи. Як пояснюють автори, злаки дозрівають одночасно, добре зберігаються і легко піддаються обліку, що робило їх зручними для оподаткування. Саме систематичне вилучення зерна могло стати основою ранніх адміністративних та податкових систем.
Також дослідники зазначають, що поява письма була пов’язана зі спробами фіксувати податки та вести облік, а згодом стала інструментом управління суспільством.
У статті наголошується, що сучасні процеси — розвиток цифрових технологій, поширення криптовалют, глобалізація та кліматичні зміни так само впливають на держави, руйнуючи старі інформаційні та податкові моделі. На думку авторів, це — продовження еволюції, яка розпочалася з появою перших протодержав.
