Мох, яким українці і європейці прикрашають домівки на Різдво, може містити фрагменти ДНК птахів, ссавців, рослин і мікроорганізмів. Вчені з Копенгагенського університету з’ясували, що звичайний мох працює як природний «збирач» генетичних слідів із довкілля, пише Earth.Біолог Касун Бодаватта звернув увагу, що мох нагадує губку, яка вбирає все з навколишнього середовища — зокрема й екологічну ДНК (eDNA). Це дрібні генетичні фрагменти, які залишають після себе тварини, рослини і мікроби. Вчені взяли невеликі шматочки моху розміром лише 6×6 см у заповіднику Lille Vildmose в Данії. Результат здивував навіть дослідників, у ньому містилися фрагменти ДНК 13 видів птахів, 11 видів ссавців, зокрема бізона і борсука, 2 видів земноводних, десятків безхребетних і рослин, сотень видів бактерій і грибів. Зазвичай для моніторингу тварин використовують камери, пастки або складне обладнання. Але мох дозволяє обійтися без цього. Достатньо протерти його ватним тампоном — і можна отримати «біологічний відбиток» місцевості. Щоб перевірити універсальність підходу, науковці зібрали мох у лісах і саванах Кот-д’Івуару.
Результат був схожий: мох зберігав ДНК місцевих тварин, зокрема навіть рідкісних птахів, яких давно не бачили.Біорізноманіття у світі швидко скорочується, а зміна клімату змінює екосистеми. Мох може стати простим і дешевим інструментом для спостереження за природою без шкоди для довкілля і складної техніки. Мох не потрібно зривати чи пошкоджувати, тому метод безпечний для заповідників. Його можуть використовувати не лише науковці, а й волонтери або місцеві громади.Раніше SPEKA писала, що те, що ми їмо, може вирішити майбутнє планети. Виробництво продуктів харчування — це одна з найбільш ресурсоємних галузей у світі. Воно охоплює вирощування кормів, утримання худоби, використання добрив, транспортування, переробку, охолодження та зберігання продуктів, кожен із цих етапів генерує вуглекислий газ, метан або оксид азоту. А ці викиди пришвидшують глобальне потепління.
