Поява гострого слуху стала переломним моментом в еволюції ссавців. Здатність вловлювати тихі звуки дала нашим далеким предкам, які вели переважно нічний спосіб життя, вирішальну перевагу в сусідстві з динозаврами.
Читайте також:
Дієта неандертальців. Як звичайні личинки змінили уявлення про раціон пралюдей Нове дослідження палеонтологів із Чиказького університету доводить: ця суперсила з’явилася значно раніше, ніж вважалося, пише видання SciTechDaily.
Об'єктом дослідження став Thrinaxodon liorhinus — предок ссавців, що жив близько 250 мільйонів років тому. Щоб зазирнути в минуле, вчені використали не лопату й пензлик, а комп’ютерну томографію та інженерне моделювання.
Тринаксодон належав до цинодонтів («собакозубих»). Ці тварини вже мали шерсть і, ймовірно, були теплокровними, проте їхній слуховий апарат суттєво відрізнявся від нашого: слухові кісточки все ще були прикріплені до нижньої щелепи, а не відокремлені в середньому вусі.
Ще 50 років тому палеонтолог Едгар Аллін припустив: хоча кістки були на щелепі, тварини могли мати спеціальну мембрану, що працювала як барабанна перетинка.
До цього вважалося, що такі предки «слухали щелепою» — тобто сприймали вібрації землі, притуляючись до неї головою. Але перевірити гіпотезу Алліна тоді було технічно неможливо.
Сучасна команда на чолі з аспірантом Алеком Вілкеном перетворила це питання на інженерну задачу. Створивши детальну 3D-модель черепа, вони застосували програмне забезпечення, яке зазвичай використовують для розрахунку навантажень на мости чи літаки. Вчені симулювали, як звукові хвилі різної частоти впливали б на анатомію тварини.
Результати моделювання виявилися однозначними. Тринаксодон мав функціональну барабанну перетинку, закріплену на вигині щелепи. Вона дозволяла ефективно чути звуки з повітря, а не лише відчувати тремтіння землі. Це означає, що еволюція досконалого слуху почалася на 50 мільйонів років раніше, ніж припускали попередні оцінки.
«Ми взяли дані сканування скам’янілості, додали фізичні властивості тканин сучасних тварин і фактично змусили нашого тринаксодона „ожити“. Це дозволило довести просту річ: він чудово чув вухами, навіть 250 мільйонів років тому», — підсумовує професор Чже-Сі Ло.
Читайте також:
Пекельна рослина з Долини Смерті дарує надію світу, що розігрівається
