Наука

США запустили мільйони мідних голок у космос: що стоїть за дивним проєктом

12 лют•ТСН

У розпал Холодної війни Сполучені Штати спробували створити навколо Землі штучну іоносферу з мільйонів мідних голок. Проєкт «Вест Форд» мав забезпечити резервний канал зв’язку, але водночас залишив після себе десятки згустків космічного сміття, які обертаються навколо планети й досі.

Про це повідомило виданняIFLScience.

У 1961 році ВПС США разом із Массачусетським технологічним інститутом запустили на орбіту першу партію мікродиполів — крихітних мідних стрижнів, що мали відбивати радіосигнали. Ідея виникла через обмежені можливості далекого зв’язку: іоносфера була нестабільною, а підводні кабелі — вразливими до диверсій. Військові також побоювалися, що ядерні вибухи могли б повністю зірвати радіокомунікації.

Після невдалої першої спроби фахівці MIT створили новий механізм розсіювання — контейнер із нафталіновим гелем, який випаровувався у космосі та вивільняв голки. У 1963 році друга місія вдалася: на орбіту вивели від 120 до 215 мільйонів мідних диполів, що мали утворити штучне «дзеркало» для передачі голосу та даних.

Попри критику астрономів та ризики для супутників,

система продемонструвала працездатність: між станціями у Массачусетсі та Північній Каліфорнії вдалось передати стабільні сигнали. Проте якість зв’язку залишалась низькою через розкид частот і затримки, спричинені рухом частинок у поясі.

Більшість голок згоріла в атмосфері, але частина злиплася у щільні згустки та залишилася на орбіті. За даними NASA, сьогодні навколо Землі перебуває 46 таких утворень. Лише дев’ять — на висотах нижче 2000 км, решта — значно вище, де космічне сміття накопичується повільніше.

Поява супутникового зв’язку зробила «Вест Форд» непотрібним. Однак проєкт залишив по собі унікальний слід: протягом короткого часу Земля мала власну штучну іоносферу та кільце з мільйонів мікроскопічних мідних голок.

Нагадаємо, космічний телескоп «Габбл» оприлюднив нове, найдетальніше на сьогодні зображення туманності Яйце (CRL 2688), що розташована приблизно за тисячу світлових років від Землі.

Читайте також