Екологи застерігають, що внесення азотних добрив по мерзлоталому ґрунту може спричинити евтрофікацію водойм і забруднення нітратами.
Про це йдетьсяу дописі на фейсбук-сторінці екоінспекції.
Останніми роками серед аграріїв набуло популярності ранньовесняне підживлення озимих зернових культур по мерзлоталому ґрунту. Такий підхід застосовують для забезпечення рослин азотом за умов дефіциту мінеральних сполук у ґрунті. Водночас екологи наголошують: ця практика може мати серйозні екологічні наслідки.
За відсутності активної вегетації та наявності «льодової кірки» значна частина добрив не засвоюється рослинами. Під час інтенсивного танення снігу азотні сполуки змиваються у прилеглі водойми.
Амонійні та нітратні форми азоту разом із фосфором стимулюють розвиток синьо-зелених водоростей, що призводить до евтрофікації – зниження рівня розчиненого кисню у воді, «цвітіння» та потенційної загибелі водних мешканців.
Фахівці зазначають, що настільки широке застосування підживлення по мерзлоталому ґрунту характерне переважно для країн пострадянського простору. У країнах Європейського Союзу діють суворі обмеження.
Зокрема, відповідно до EU Nitrates Directive, запроваджено комплекс заходів для захисту водних ресурсів від забруднення нітратами. Документ забороняє внесення азотних добрив узимку, по мерзлому, засніженому або перезволоженому ґрунту, а також встановлює сезонний ліміт – не більше 170 кілограмів азоту на гектар.
Екологи закликають аграріїв дотримуватися балансу при внесенні мінеральних добрив, враховувати фазу розвитку культур і погодні умови. Оптимальним є внесення азоту після відтавання ґрунту на глибину 5–10 сантиметрів за відсутності ризику стоку талої води та на схилах не більше 3–5 градусів.
Також існують екологічно безпечніші альтернативи накопичення азоту в ґрунті – застосування сидератів у сівозміні, зокрема люпину, конюшини, гороху, сої та люцерни.
