Доставка одного кілограма вантажу на Місяць коштує понад мільйон доларів.
Читайте також:
Рій чорних дір у серці Галактики. Чому Palomar 5 вважають ключем до розуміння історії Чумацького Шляху Саме тому ідея везти туди бетон чи сталь для будівництва баз завжди виглядала сумнівно. Вчені з Університету штату Огайо запропонуваливихід: використовувати місячний реголіт (пил) як безкоштовну сировину для 3D-друку.
Місячний пил — штука підступна: він дрібний, гострий, як скло, і дуже абразивний. Проте він багатий на базальт. Дослідники взяли синтетичний аналог цього пилу (LHS-1), розкатали його тонким шаром і розплавили його потужним лазером.
Результат вразив: пил плавиться і спікається у надміцну кераміку. Шар за шаром лазер створює об'єкти будь-якої форми. Отриманий матеріал не просто міцний — він витримує пекельну спеку, не боїться радіації та не виділяє токсинів.
На Місяці немає атмосфери, тому температура там скаче від +120°C на сонці до -170°C у затінку. Для будь-якої будівлі такі перепади — це гарантовані тріщини.
Вчені з’ясували, що міцність «місячної цегли» дуже залежить від середовища. В лабораторії все працює чудово, але в реальних умовах космосу, де ресурси обмежені, система має бути максимально гнучкою. Крім того, дослідники помітили цікавий нюанс: розплавлений пил погано тримається на сталі чи склі, але ідеально «прилипає» до інших керамічних поверхонь. Це дозволяє створювати надійні багатошарові конструкції.
Читайте також:
Астрономи виявили систему, що порушує стандартну модель формування планет
