У Туреччині є місце, де історія буквально висічена у скелях. У стародавньому місті Міра збереглися лікійські гробниці віком понад 2400 років, які будували високо над землею через віру в потойбічне життя.
У Туреччині збереглося чимало античних пам'яток, однак деякі з них і досі залишаються маловідомими серед туристів. Однією з таких локацій є стародавнє місто Міра, де просто у скелях височіють унікальні лікійські гробниці, створені понад два тисячоліття тому.
Де в Туреччині заховалися гробниці, висічені просто у скелях?На середземноморському узбережжі Туреччини, неподалік сучасного міста Демре, розташоване стародавнє місто Міра – одна з найцінніших археологічних пам'яток колишньої Лікії. Саме тут можна побачити знамениті лікійські гробниці, вирізані просто у вертикальних скелях. Вони височіють над долиною та вже понад дві тисячі років вражають мандрівників своєю масштабністю.
Колись Міра була одним із найважливіших міст регіону, великим торговельним і релігійним центром. Через вигідне розташування біля моря вона мала стратегічне значення, а пізніше стала відомою ще й завдяки тому,
що тут служив єпископом Святий Миколай, який став прообразом Санта-Клауса.
Чому лікійці будували поховання високо над землею?На відміну від більшості народів античного світу, лікійці не прагнули ховати померлих під землею. Вони вірили, що душі покійних до небесного світу переносять крилаті істоти. Саме тому усипальниці створювали високо в горах і скелях: чим вище знаходилась гробниця, тим почеснішою вона вважалася.
Таке розташування також демонструвало статус родини. Найбагатші мешканці могли дозволити собі складні різьблені гробниці у найпомітніших місцях, тоді як простіші поховання робили нижче.
Як виглядають ці давні гробниці?Скельні поховання у Мірі не схожі на звичайні печери. Їхні фасади нагадують житлові будинки або храми з дверима, колонами, дахами та декоративними елементами. Майстри вирізали у камені навіть деталі, які зазвичай робили з дерева. Саме завдяки цьому археологи змогли зрозуміти, як могли виглядати дерев'яні будинки лікійців, адже самі споруди давно не збереглися. Камінь став своєрідною копією втраченої архітектури.
Що можна побачити на фасадах усипальниць?
Деякі гробниці прикрашені рельєфами із сімейними сценами, урочистими бенкетами, військовими епізодами та образами міфологічних персонажів. Це свідчить, що лікійці ставилися до поховання не лише як до місця спочинку, а як до символу пам'яті та суспільного статусу.
Усередині частини гробниць колись були розписи та фарби. До наших днів вони майже не збереглися, однак археологи мають старі замальовки, які підтверджують, що споруди колись були значно яскравішими, ніж зараз.
Яка гробниця вважається найвідомішою?Однією з найцінніших у Мірі вважають Левову гробницю, яку також називають Розписаною. Її створили приблизно у 4 столітті до нашої ери. Усередині колись зображували сцени поховального бенкету, а на фасаді були рельєфи левів – символів сили та захисту. Сьогодні доступ усередину обмежений задля збереження пам'ятки, однак вона залишається однією з головних історичних перлин комплексу.
Скільки років цим пам'яткам?Більшість гробниць створили у 5 – 3 століттях до нашої ери. Деяким із них понад 2400 років. Попри землетруси, вітри, дощі та природне руйнування, вони збереглися донині та залишаються одним із найкращих прикладів лікійської культури.
Для написання матеріалу використовувались тексти з Demre.net,Archaeology News та Fox.news.
