Мозаїчне покриття на заходіСицилії було вперше виявлене 1972 року археологинею Кармелою Анджелою Ді Стефано в районі Капо Боєо, між церквою Сан-Джованні Баттіста аль Боєо та віале Ізонцо. Після первинних робіт підлогу знову закрили землею для збереження. Нині вона знову вийшла на світ у межах нових розкопок пов’язаних із розвитком Археологічного парку Лілібео.
Незавершена частинаОсобливо важливо те, що праву частину сцени в 1972 році не розкопували. Археологи повідомляють, що над цією ділянкою лежать два нашаровані підлоги, і наступна кампанія має на меті не лише відновити повну мозаїку, а й з’ясувати фази використання, ремонту й занепаду будинку. Римські будинки часто змінювалися в часі — підлоги могли замінювати, кімнати реорганізовувати, а старі споруди вбудовуватися в нові. Для Лілібеума такі стратиграфічні дані мають особливе значення, оскільки місто не зникло після римської доби, а трансформувалося в пізній античності та ранньому середньовіччі, згодом ставши Марсалою.
Лілібеум під сучасною МарсалоюСучасна Марсала стоїть над стародавнім Лілібеумом, заснованим на найзахіднішому мисі Сицилії — Капо Боєо.
Розташування міста перед Егадськими островами робила його важливим осередком у центральному Середземномор’ї. За пуночних і римських часів Лілібеум був важливим міським і морським центром, пов’язаним із рухом людей, товарів і військової сили по Сицилії та Північній Африці.
Археологічний парк Лілібео зберігає частину цього поселення: залишки приватних будинків, вулиці, терми, мозаїки та інші споруди, що ілюструють довгий хід життя міста. Нова мозаїка зі сценою полювання додає до цього ландшафту особливо вишуканий приклад мистецтва.
Важливо й те, що знахідка виявилася майже на межі між охоронною археологічною зоною та сучасною міською забудовою — доказ того, наскільки глибоко давня Марсала вкорінена в сучасному місті.
У цьому ширшому контексті мозаїка набуває додаткової ваги: це не просто ізольований витвір з римської домівки, а артефакт міста, чиє обличчя змінювалося протягом століть — від пуничного укріплення до римського центру й від пізньоантичного поселення до середньовічної Марсали.
Після понад півстоліття під землею римська мозаїка полювання з Марсали перестає бути лише випадково знайденим витвором мистецтва — вона відкриває рідкісне вікно в нашаровану історію стародавнього Лілібеума, де домашня розкіш, урбаністичні зміни й середземноморська історія зустрічаються під сучасною поверхнею Сицилії.
За матеріалами Arkeonews
50Plus
