Відповідно до нових наукових досліджень, протягом останніх 40 років у внутрішніх процесах Сонця відбулись суттєві зміни. Вчені проаналізували надзвичайно слабкі звукові коливання, що проходять крізь глибокі шари нашої зорі, і дійшли висновку, що так зване “сонячне серцебиття” вказує на поступову, але стабільну перебудову внутрішньої динаміки зірки. Наразі дослідники намагаються зрозуміти, як ці процеси можуть позначитися на Землі.
Про це повідомляє видання “Фокус”.
Астрономи застосовують для вивчення Сонця метод геліосейсмології — спеціальний науковий підхід, який дозволяє досліджувати внутрішню будову зірки. “Зазирнути” всередину Сонця дозволяє аналіз поширення звукових хвиль у його надрах. Звісно, науковці не можуть безпосередньо фіксувати такі акустичні хвилі, адже у космічному середовищі звук не поширюється. Проте причиною таких “акустичних” явищ є коливання плазми всередині зорі, які на її поверхні проявляються як мікродеформації. Саме їх астрономи й мають змогу спостерігати. Завдяки цьому методу вчені отримують можливість опосередковано “бачити” глибинні процеси,
які відбуваються всередині Сонця.
Сонце проходить приблизно 11-річні цикли активності, які мають періоди мінімуму та максимуму сонячної активності. Наразі триває 25-й сонячний цикл. У періоди пікової активності на поверхні зорі виникають потужні спалахи та корональні викиди маси, здатні викликати геомагнітні бурі на Землі. Джерела цих процесів знаходяться глибоко всередині Сонця та пов’язані з його магнітним полем.
Традиційні методи спостереження дозволяють відстежувати активність зірки переважно за змінами на її поверхні. Однак такі методи, як геліосейсмологія, надають можливість досліджувати внутрішні процеси, які відбуваються у Сонці. Результати, отримані завдяки аналізу внутрішніх звукових коливань, свідчать про можливу зміну характеру сонячної активності протягом останніх кількох циклів. Зокрема, магнітні процеси, ймовірно, зосереджуються ближче до тонкого шару під фотосферою — видимою поверхнею Сонця.
Дослідники зазначають, що зв’язок між внутрішніми коливаннями Сонця та поверхневою активністю міг суттєво змінитися. Це не пояснюється лише послабленням магнітного поля,
а може вказувати на більш глибоку перебудову магнітної структури зорі.
Такі зміни мають важливе практичне значення для прогнозування космічної погоди. Вона здатна впливати на роботу супутників, систем зв’язку, GPS-навігації та енергетичної інфраструктури на Землі. Потужні цикли можуть спричиняти серії інтенсивних геомагнітних бур.
Науковці припускають, що Сонце може переходити до нового режиму “поведінки”. Однак поки що невідомо, чи йдеться про довготривалу трансформацію, чи про тимчасові коливання в межах звичного циклу. Вчені планують продовжити спостереження до завершення 25-го сонячного циклу, який розпочався у 2019 році, а також на початку наступного — 26-го циклу, очікуваного приблизно у 2030 році.
Нагадаємо, учені розповіли, що буде з Землею, якщо Сонце раптово зникне
