Наука

Експеримент на мишах. Корейські вчені винайшли лінзи з ефектом антидепресантів

9 чер•NV

Дослідники з Університету Йонсе розробили лінзи для неінвазивної стимуляції мозку. Пристрій успішно зменшив симптоми депресії у мишей.

Про це повідомляє ZME Science.

Всередині м’якої лінзи вчені розмістили електроди з оксиду галію та платини. Зигзагоподібна форма дозволяє їм згинатися. Також пристрій покрили платиновими нанокластерами, зберігши прозорість конструкції понад 80%.

Сітківку ока лінза використовує для доступу до центральної нервової системи та регуляції емоційного стану.

«Оскільки око анатомічно є частиною мозку, ми задалися питанням, чи може проста контактна лінза слугувати м’яким, неінвазивним входом до мозкових ланцюгів, які контролюють настрій», — сказав Чан-Ун Пак, дослідник Університету Йонсе.

Система працює за принципом тимчасової інтерференції. Лінза направляє в око два високочастотні сигнали. На їхньому перетині виникає повільна хвиля у 20 герц, яка цілеспрямовано стимулює ділянку сітківки, пов’язану з регуляцією настрою.

«Уявіть собі два ліхтарики: кожен промінь сам по собі тьмяний, але там, де вони перетинаються, з’являється яскрава пляма,

і ця яскрава пляма може бути створена далеко від самих ліхтариків. Наша контактна лінза робить те ж саме з двома нешкідливими електричними сигналами», — додає Пак.

Технологію протестували на мишах зі штучно викликаними симптомами депресії. Після щоденних 30-хвилинних сеансів гризуни стали активнішими, а їхня рухливість зросла на 76%. Рівень мишачого гормону стресу кортикостерону знизився на 48%, а показники серотоніну зросли на 47%. Ефект виявився співставним із дією антидепресанта флуоксетин.

За допомогою зондів вчені зафіксували у мишей відновлення синхронізації тета-хвиль між гіпокампом і префронтальною корою. Також лікування повернуло половину втраченої щільності дендритних шипиків, які поєднують клітини мозку.

Втім, розробка ще далека від клінічної практики, адже моделі захворювання у мишей не повністю відображають людські розлади. Надалі інженерам доведеться зробити лінзи бездротовими й адаптувати до постійних рухів очного яблука.

«Наша робота відкриває абсолютно нові рубежі в лікуванні розладів мозку через око», — наголосив Чан-Ун Пак.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Читайте також:

Вигаданий персонаж. На Character.AI подали до суду через чатбота, який видавав себе за психіатра

Сигнал, Дія, суд

Читайте ще