Найповільніші ссавці на планеті, лінивці, володіють не лише рекордно низькою швидкістю пересування та унікальним метаболізмом, а й дивовижними генетичними механізмами.
Міжнародна група дослідників провела всебічний аналізгеному двопалого лінивця (Choloepus didactylus та порівняла його з десятками інших видів, зокрема з найближчими родичами — мурахоїдами та броненосцями.
Читайте також:
Слід вторгнення в дикій природі. Вчені виявили, як росіяни вплинули на тварин Чорнобиля Результати цієї роботи, опубліковані в журналі BMC Biology вказують на те, що секрет виживання цих істот у малоенергетичному режимі закодований безпосередньо в їхній ДНК.
Аналіз виявив у геномі лінивців численні «транспозони», або так звані «стрибучі гени» — послідовності ДНК, здатні копіювати себе та переміщатися на нові позиції. Найбільше науковців вразило те, що значна частина цих рухомих елементів пов’язана з мітохондріями — клітинними енергетичними станціями, а також із процесами обміну речовин.
Протягом понад 30 мільйонів років, відколи лінивці відокремилися від спільних із мурахоїдами предків,
ці генетичні дублери накопичувалися в організмі. Фахівці з геноміки припускають, що у лінивців сформувалася своєрідна «резервна система», яка компенсує вкрай низьку ефективність мітохондрій і створює альтернативні шляхи для підтримки життєдіяльності.
Подібні мутації та переміщення генів у людей часто призводять до небезпечних патологій, наприклад, до онкологічних захворювань, тому висока стійкість лінивців до таких змін вражає біологів.
Дослідження того, як клітини цих тварин успішно функціонують в умовах постійного дефіциту енергії, має величезне значення для медицини. Порушення роботи мітохондрій у людини пов’язане з діабетом, ожирінням, хворобою Паркінсона та атрофією м’язів.
У перспективі вивчення природних моделей лінивців може підказати нові терапевтичні методи для збереження тканин, уповільнення старіння та навіть підготовки людини до тривалих космічних подорожей.
Читайте також:
Смертельна хвороба диких тварин розповсюджується в Північній Америці і вчені б’ють на сполох
