Археологи виявили в Хаттусі, стародавній столиці Хеттської імперії в центральній Туреччині, новий комплекс гробниць, вік яких датується приблизно 2300 роками.
Це проливає нове світло на похоронні звичаї з менш відомого розділу довгої історії цього місця, пише Arkeo News.
Розташоване в районі Богазкале провінції Чорум, Хаттуса колись було політичним і культурним центром хеттів, однієї з найдавніших цивілізацій Анатолії, служачи їхньою столицею близько 450 років. Стародавнє місто займає два квадратні кілометри і досі оточене приблизно сімома кілометрами фортифікаційних стін. Розкопки на цьому місці, визнаному ЮНЕСКО як об'єкт Всесвітньої спадщини та частиною програми «Пам'ять світу», тривають з 1906 року, поступово виявляючи сліди людських поселень, що сягають близько 8000 років у минуле, включаючи шари з халколіту, дохеттської епохи, самого хеттського періоду, залізної доби, а також пізнішими періодами галатського, візантійського та римського володіння.
Поточний сезон розкопок, які очолює професор доктор Андреас Шахнер з Німецького археологічного інституту, проводиться у п’яти окремих точках по всій території.
Саме на північно-західному схилі міста команда натрапила на найновіше відкриття: раніше невідомий цвинтар з трьома гробницями, які, як вважається, датуються раннім елліністичним та галатським періодами.
Одна могила особливо вразила команду розкопок. Її кам’яна архітектура була надзвичайно добре збережена, а скелет усередині був знайдений повністю неушкодженим — рідкість серед поховань такого типу. Поруч із правим плечем скелета археологи знайшли ніж, його функція досі не визначена. Зараз дослідники намагаються встановити, чи був він покладений туди як поховальне підношення, чи належав померлому і був похований поруч із ним.
Сама гробниця була оточена кам’яною стіною діаметром приблизно сім метрів, з другою внутрішньою кам’яною межею розміром, що дозволяла б вмістити одну дорослу людину. Експерти кажуть, що ця споруда може дати цінну інформацію про похоронні ритуали, що практикувалися в регіоні в цей період.
Читайте також:
Боги і герої. Десятки рідкісних античних фігурок знайшли на півдні Туреччини В інтерв'ю агентству Anadolu директор розкопок Шахнер сказав,
що цвинтар було виявлено під час розчищення території навколо сховища. Він пояснив, що під час розкопок минулого року в тому ж районі було знайдено п’ять гробниць, три з яких належать жінкам, а цьогорічні роботи додали ще три.
«Це не щільно забудований цвинтар — він рідкісний, з розкиданими навколо гробницями. Вони належать до раннього елліністичного та галатського періодів, тому ми можемо датувати їх кінцем IV століття до нашої ери — III століттям до нашої ери», — сказав Шахнер.
Шахнер зазначив, що протягом багатьох років у Хаттусі було виявлено поховання з багатьох різних епох.
Читайте також:
Предки щось знали. У Туреччині знайшли 5000-річний хліб — і запустили його рецепт у виробництво в пекарні «У цьому районі ми знайшли загалом вісім гробниць — п’ять минулого року та три цього року. На захід від цієї області в попередні сезони було знайдено ще дев’ять гробниць того ж періоду, в результаті чого загальна кількість гробниць тієї епохи досягла 17. На ширшому участку Богазкей задокументовано сотні гробниць різних періодів — майже 200 лише з римського періоду. Це дає нам уявлення про період, про який ми насправді знаємо відносно мало», — сказав він.
Раніше NV Техно писав, що археологи, які проводять розкопки фортеці та кургану Тадим у Туреччині, виявили 5000-річний храмовий комплекс, що містить два вівтарі та три священні вогнища.
Святилище, виявлене в провінції Елязиг, датується приблизно 3000 роком до нашої ери. Археологи вважають, що архітектурна композиція була створена спеціально для богослужінь, жертвоприношень та церемоній, а не для звичайних побутових справ.
Читайте також:
Артефакти двох епох. У Туреччині знайдено 3500-річну печатку та римський золотий амулет
