У руслі Дністра поблизу Жидачева виявили добре збережений зуб шерстистого мамонта. Унікальну знахідку вже передали до палеогеографічної колекції кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Про це 13 серпня повідомили на сторінці кафедри.
Цінний експонат університету подарував його випускник, а нині військовослужбовець Державної прикордонної служби України Володимир Проць. Чоловік натрапив на давній артефакт випадково — під час купання в річці.
Параметри та особливості знахідки:
Вага: 7 кг 440 г;
Довжина: 35 см;
Зовнішній вигляд: на поверхні чітко видно характерний ребристий (пластинчастий) малюнок, за яким науковці й ідентифікують цих прародичів сучасних слонів.
"Тепер частинка плейстоценової історії нашого краю зберігатиметься в нашій колекції та слугуватиме чудовим навчальним матеріалом для студентів. Особливо приємно, що майбутні географи матимуть можливість не лише вивчати плейстоценову природу регіону за підручниками, а й буквально "доторкнутися" до його давньої історії", — зазначають науковці ЛНУ.Читайте також:Тіла померлих — для науки. В Україні дозволять майбутнім медикам тренуватися на анатомічних матеріалах
Нагадаємо, за оцінками дослідників, на території Жидачівщини мамонти мешкали орієнтовно від 10 до 100 тисяч років тому — наприкінці останнього льодовикового періоду (епоха плейстоцену).
Про кліматичні особливості того часу свідчить і геологія регіону: у колишньому Жидачівському районі часто трапляються так звані "леси" — намивна порода, схожа на глину, яка утворилася під час відступу льодовика.
Шерстисті мамонти були добре пристосовані до тогочасного суворого клімату: їхнє тіло вкривала груба шерсть завдовжки до 90 см, а від сильних морозів тварин додатково захищав шар жиру завтовшки близько 10 см.
