У епоху міоцену Південна Америка була страхітливим місцем. Понад 10 мільйонів років тому величезне озеро вкривало значну частину континенту й слугувало домівкою для гігантських черепах і крокодилів.
Нещодавнє дослідження показало, що останні, по суті, були найзначнішою групою хижаків у цьому середовищі існування.
Читайте також:
Кінець 30-річної суперечки. Вчені підтвердили збереження древніх органічних молекул у динозаврів «Здобичі було так багато, що хижі ссавці не змогли б з’їсти її всю», — каже Оскар Вілсон, науковий співробітник Гельсінського університету.
Наше нове дослідження показує, що саме крокодили були найважливішими хижаками в цьому регіоні, особливо коли йшлося про полювання на велику здобич.
Результати дослідження було опубліковано в журналі Journal of Vertebrate Paleontology.
На берегах озера мешкало величезне розмаїття травоїдних: гігантські наземні лінивці, гліптодонти — родичі броненосців — і кілька груп копитних, як-от астрапотерії («блискавичні звірі») та токсодонтиди. Копитні тієї епохи могли важити понад тонну. Найбільшим хижаком того часу був крокодил *Purussaurus neivensis* — родич сучасних кайманів,
що сягав 7 метрів завдовжки та важив 1800 кілограмів. Нове дослідження припускає, що, перебуваючи на вершині харчового ланцюга, він, можливо, навіть впливав на чисельність популяцій травоїдних.
Дослідження ґрунтується на аналізі викопних решток, що зберігаються в музейних колекціях. Сліди укусів і зубів, залишені хижаками на скам’янілостях травоїдних тварин, є єдиним прямим доказом взаємодії між видами. Вік досліджених скам’янілостей становив від 10,5 до 16 мільйонів років.
«Частота слідів, імовірно залишених пуруссавром, дає підстави припустити, що він був важливим хижаком у цих тропічних екосистемах», — коментує Вілсон.
Читайте також:
